Основні цінності нашої цивілізації у небезпеці. Позиція особи та добровільних союзів все більше підриваються в наслідок експансії влади, діючої свавільно. Навіть найбезцінніше благо Західного Індивіда - свобода виявлення думки - виявляються під загрозою з боку світогляду, апелюючого до терпимості, коли він залишається світоглядом меншості, але пригнічуючого всі інші погляди, коли він отримує владу. Наша група вважає, що рухові, маючому по суті ідеологічний характер, слід протиставити ІНТЕЛЕКТУАЛЬНІ АРГУМЕНТИ та ПОВНОЦІННІ ІДЕАЛИ. Для цього необхідна дослідницька робота, зокрема, в таких напрямках:
1) дослідити природу теперішньої кризи, щоб зробити зрозумілі її моральні та еконномічні витоки;
2) заново визначити функції держави, з тим, щоб чітко визначити різницю між тоталітарним та ліберальним порядком;
3) знайти методи відновлення влади закону та забезпечення такого його розвитку, котрий не допустив би, щоб одні індивіди та групи змогли б пригнічувати свободу інших і щоб права приватних осіб залишались би недоступні для посягань кого б то не було;
4) знайти мінімальний рівень регулювання засобами, не заваджаючими ініціативі та функціонуванню ринку;
5) знайти способи боротьби проти викривлянь історії з метою пропаганди світоглядів, ворожих свободі;
6) дослідити проблему створення міжнародного порядку, здатного зберегти МИР і СВОБОДУ, а також гармонічні міжнародні економічні стосунки.
Ми іменуємо себе Товариством "Мон Пелерен". Ми настійно підкреслюємо, що не прагнемо створити нову ортодоксію, не створюємо жодної партії, не маємо жодних партійних симпатій і не займаємося пропагандою. Єдина ціль групи - забезпечити зручний обмін думками між однодумцями в надії зміцнити принципи і практику вільного суспільства та вивчити властивості, гідності та недоліки ринково орієнтованих економічних систем. Серед учасників Товариства високопоставлені урядові функціонери, Нобелівські лауреати, бізнесмени, журналісти та вчені. Всі вони ізольовані у своїх общинах через їх філософії і мають потребу в тому, щоб мати можливість обговорювати фундаментальні проблеми з тими, хто поділяє їхні інтереси та погляди. Товариство не шукає популярності, але не є ні таємним, ні анонімним. Це зібрання індивідів, не відповідаючих один за одного. Всі учасники Товариства мали можливість спостерігати підйом економічного та політичного лібералізму в деяких країнах перед Другою світовою війною та його наступний занепад. Вони по-різному інтерпретують те, що відбувається та його причини та наслідки. Але всі однаково вважають небезпечним експансію держави, принаймні, у вигляді системи велфера, у зростанні влади профспілок та бізнес-монополій, а також загрозу інфляції not least in state welfare.
1947 рік
(Товариство засноване Фрідріхом Августом Хайєком)
назад
Головний класичний текст сучасного консерватизму, праця Едмунда Берка "Розмірковування про Французьку революцію" (Edmund Burke, Reflection on the Revolution in France), появився в 1790 році. Сам термін "консерватор" був введений у політичний обіг пізніше. В 20-х роках ХІХ ст. Шатобріан з метою боротьби з революційними настроями організував журнал Le Conservateur. Шатобріану і приписується перше застосування терміну як політичного прикметника. Англійські торі стали називати себе консерваторами в 30-х роках ХІХ століття. а в США термін отримав поширення після 1850 року.
