буржуїв вважається добрим смаком, коли дорогі речі виглядають як дешеві. Разом з тим вони дуже дбають про нюанси. Знають, скільки коштують шкарпетки в отого, що в нього краватка від Ферре. На їхню думку, навіть годинники з білого золота мають бути такими, ніби їх купили на базарі. З відстані 25 м (нормальна відстань, якщо набої споряджені шротом) натовп буржуїв та натовп колгоспників виглядає однаково. Час вимагає, щоб особистість приховувала себе.
Перед тим, як утвердитися скрізь, кожна нова історична доба спочатку йде на війну і являється там. Коли хочеш зазирнути в майбутнє, зазирни в очі мертвого солдата. Це не про війну, це про типологію. На межі століть солдат став носити колір бруду і сам став окопним брудом.
До того у червоних форменних штанях французької армії ти навіть у строю залишався особистістю. Особистість має маскуватися на війні, а також у суспільстві.
Дев'ятнадцяте століття привнесло в літературу нового персонажа - детектива, себто людину, яка викриває брехню. Внесок двадцятого століття - персонаж розвідника - людини, що бреше. Проте типологічно важливо не те, що бреше, а те, що маскується. Улюблений персонаж - особистість, яка приховує себе. Улюблений спосіб життя - демократія - безособова диктатура.
У старі часи особистість мала демонструвати себе. Не лише вірність, але й вірність собі, її властивості позначалися гербом і підкреслювались золотом. Зброя завжди присутня не для захисту життя, а для захисту гідності. Гідність - це тотожність собі. Тому блазень міг бути присутнім за шляхетним столом, але актор - ні. Актор - це людина, котра приміряє особистості, відповідно викликає підозри у наявності власної. Предки здогадувались, що в постійній зміні ролей - щось нечисте.
Герої є, але вони не цікаві суспільній свідомості, вони не стають культовими фігурами. Останнім був Че. Відтоді - лише актори. Або ті, хто поводить себе як актори (як леді Ді).
Якось Бонапарту запропонували відзначити його найздібнішого шпигуна Шульмейстера орденом Почесного легіону. Боні, хоча й не був джентельменом, відповів: "Ліпше грошима".
Це все ознаки фундаментальних моральних змін. Якщо наші предки християни, то хто тоді ми ?
("Політика і культура", 2003, № 5 , с. 23)
назад
буржуїв вважається добрим смаком, коли дорогі речі виглядають як дешеві. Разом з тим вони дуже дбають про нюанси. Знають, скільки коштують шкарпетки в отого, що в нього краватка від Ферре. На їхню думку, навіть годинники з білого золота мають бути такими, ніби їх купили на базарі. З відстані 25 м (нормальна відстань, якщо набої споряджені шротом) натовп буржуїв та натовп колгоспників виглядає однаково. Час вимагає, щоб особистість приховувала себе.
