 |
Євразійський Клуб:
Традиція проти Модерну
|
Є
вразійський Клуб - це неформальна культурно-просвітницька організація, що відстоює ідеї Інтегрального Традиціоналізму та Консервативної Революції.
Євразійський Клуб (ЄК) створений у жовтні 1999 р. в якості регулярного студентського семінару в Інституті Філософії Російської Академії Наук ініціативною групою студентів.
Керівником Клубу є студент філософського факультету Державного Університету Гуманітарних Наук (ГУГН) Аркадій Малер.
Засідання Клубу відбуваються дві останні п'ятниці кожного місяця протягом навчального року.
Першопочатково ЄК створювався як осередок організації "Арктогея" відомого філософа та політика Олександра Дугіна. Аркадій Малер - прямий учень Дугіна, разом з ним належав до Націонал-Більшовицької партіі (НБП) до квітня 1998 р. і надалі був членом редколегії газети Дугіна "Евразийское вторжение". На осінь 1999 р. політичні стратегії "Арктогеї" та ЄК розійшлися, і в січні 2000 р. в Музеї В. Маяковського група теоретиків, яка відійшла від лінії Дугіна (Аркадій Малер, Олег Фомін, Олексій Цвєтков) здійснили презентацію Євразійського Клубу як самостійної організації, незалежної від "Арктогеї".
Програма ЄК базована на культурософській методології інтегрального традиціоналізму (Рене Генон, Герман Вірт, Мірча Еліаде) та консервативної революції (Освальд Шпенглер, Карл Шмідт, Ернст Юнгер), ЄК тотально та радикально заперечує ідеологічну парадигму "сучасного світу", Модерну, а також тотально і радикально виступає за відновлення основ премодерної, сакрально-традиційної свідомості, що найбільш повно проявлене у Християнському Середньовіччі.
Відновлення традиції ЄК розуміє не як прямолінійне збереження та репродукування зовнішніх шаблонів традиційного суспільства, а як відновлення базових принципів сакрально-традиційної свідомості, котрі і складають Традицію - явище надлюдське та надчасове у супереч "звичаю" - явища людського та тимчасового. Тому, на відміну від класичних консервативних рухів, ЄК орієнтується не на суб'єктивно-ірраціональні, ностальгічні міфологеми, а на об'єктивне раціональне знання - метафізику, теологію, еклезіологію, геополітику. Однак у боротьбі з парадигмою Модерну ЄК використовує ще й весь можливий комплекс "критики зліва", виявляючи в найбільш деструктивних анархічних та ліберальних критичних теоріях сакрально-традиційне коріння.
Діяльність ЄК відбувається зараз у трьох форматах.
Проведення лекційних курсів за всією проблематикою ЄК, в 1999 - 2000 р. пройшов курс "Вступ до традиціоналізму", в 200 - 2001 р. - курс "Традиція проти Модерну", в 2001 - 2002 рр. - "Есхатологічний курс", в 2002 - 2003 рр. - "Традиціоналістський курс".
Проведення зустрічей з авторитетними для ЄК мислителями та діячами культури: за три роки відбулися зустрічі з православними традиціоналістами Олегом Фоміним, Володимиром Карпецом, Артуром Мєдвєдєвим, Романом Багдасароиім, філософами Юрієм Шичаліним, Сергієм Хоружим, Валерієм Подорогою, композитором Володимиром Мартиновим, лівими теоретиками Олексієм Цвєтковим, Олександром Тарасовим.
Організація дослідницьких експедицій із сакральної географії в рамцях проекту "Маршрут сакральної інтроспекції" - влітку 2001 р. ЄК проводив дослідження в Тулі, Калузі, Рязані, Тарусі, Серпухові, влітку 2002 р. - в Ярославлі та Романові-Борисоглібську.
Контактний телефон в Москві: 257 - 14 - 98, дзвонити до 22.00, кликати Аркадія Малера.
Про Аркадія Малера можна детально прочитати в "Литературной газете": Морозова Ф. Радикал - сын шестидесятников: Скитания молодого человека в поисках истины // Лит.газета (Москва). - 2003. - № 7, 19 - 25 февраля. - С. 6.
Стратегії сакрального сенсу
(Малер А. Стратегии сакрального смысла. - М.: Парад, 2003. - 267 с.)
Ще чотири роки тому молодий філософ і учень Олександра Дугіна, Аркадій Малер організував у Інституті філософії РАН "Євразійський Клуб" і на його презентації у Музеї Маяковського оголосив про необхідність точної систематизації всієї філософії інтегрального традиціоналізму, консервативної революції, неоєвразійства, націонал-більшовизму і ще багато чого, що складало концептуальну основу його вчителя та Націонал-більшовицької партії. І ось, нарешті, у видавництві "Парад" у червні 2003 р. вийшла книга Аркадія Малера "Стратегії сакрального сенсу", грунтовно і ретельно викладаюча вс ю систему неоєвразійської філософії. Тут, звичайно, треба обумовити, що систематизація ця належить самому Малеру і через це одночасно вбиває обох зайців, робить цю філософію, з одного боку, цілісною і раціональною, а з іншої, специфічно авторською. Для всіх, хто хоче петельно розібратися в ідейних основах і деталях сучасних нових правих і нових лівих, ця книга не має альтернатив за кількістю інформації та об'єму інтерпретацій на одну сторінку монографічного формату, тобто буквально від метафізики до економіки, від езотерики до політології. Звичайно, далеко не з усім, що викладене у даній книзі, можна погодитися, сучасна патріотична опозиція надто різноманітна для того, щоб прикласти для неї одну-єдину програму і програма Малера тільки одна з тисячі, але у викладі її приємне те, що автор завжди має на увазі паралельні і перпендикулярні точки зору, і прагне їх співставити зі своєю як можливі і навіть неминучі.
Загальний пафос праці, швидше за все, трагічний слідом за Рене Геноном, Юліусом Еволою, Германом Віртом, а також російськими православними реакціонерами Констянтином Леонтьєвим і Павлом Флоренським, автор стверджує, що шлях, обраний людством, шлях так званого прогресу - це шлях регресу, і він не обраний, а нав'язаний, і не всім людством, а тільки західним. Чи можемо ми відмовитися від Модерну і прийняти Традицію? Адже якщо навіть для патріотизму з білим ликом (за класифікацією Володимира Бондаренка) це зробити доволі важко, то для патріотів червоного лику це практично неможливо. Тут, швидше за все, спасає третій шлях - руський лик патріотизму, котрий проголосить нам, що петербурзький період російської історії був далеко не зовсім національним, а більшовицька революція і радянський період далеко не зовсім антинаціональними.
Зв'язуючу Небо і Землю, метафізику та історію, і, здається, центральну роль у системі Малера займає ідея КАТЕХОНА - місії Православної Імперії, котру успадкувала від Візантії Московська Русь. На візантизмі, як на головній програмі національного порятунку, настоює Малер, а євразійство несе тут підпорядковане значення - значення природної геополітичної орієнтації Росії. І в цьому нема жодного відкриття, просто нам всім необхідно знову нагадати про нашу історіософську сутність: Третій Рим відрізняється від Другого саме своїм новим місцерозвитком і своїми масштабами - це теж Православна Імперія, але вже континентальна, Євразійська Православна Імперія. Саме тому, щоб не асоціювати себе з багаточисельними новоявленими софт-євразійцями, "Євразійський Клуб" святкує своє чотирьохріччя під новою назвою "ВІЗАНТИСЬКО-ЄВРАЗІЙСЬКИЙ КЛУБ - КАТЕХОН". Це може виглядати помпезно і для свіжого погляду не зовсім зрозуміло, але у нажій розмитій політико-ідеологічній реальності ми так відчуваємо потребу у ретельній самоідентифікації та послідовній програмі. Те ж саме стосується і до книги "Стратегії сакрального сенсу" - це система, і це система уточнення, і саме тому не може стати масово привабливою, як чергова ерзац-патріотична програма з набором банальностей та протирічивих гасел, вона покликана відсікати непотрібні елементи і відшліфувати основу, тому що наша спільна справа не сьогочасна, вона розрахована не на близькі вибори і не наступну п'ятирічку. Наша справа - для вічності. Тому що Русь буде перебувати у вічності.
Інтернет адреса "Візантисько-Євразійського Клубу - Катехон" - katehon.narod.ru
Павло УЛЬЯНІВ
назад
