- Сергію Петровичу. світ знову сколихнула наукова книга про загрозу загибелі європейської цивілізації. Теж американського історика Патріка Б'юкенена - "Смерть Заходу: Як вимираюче населення та вторгнення емігрантів загрожує нашій країні та цивілізації". Дозвольте лише кілька витягів з неї: "До 2050 року, - каже Бюкенен, - з лиця Землі щезне 23 мільйони німців, 16 мільйонів італійців та 30 мільйонів росіян. А загалом Європа втратить стільки жителів, скільки сьогодні заселяє Німеччину, Польщу та країни Скандинавії. За цей час населення Азії, Африки та Латинської Америки збільшиться на 3-4 мільярди, і ось це людське море захлисне Париж, Лондон та Берлін. 2050 рік у своєму нинішньому вигляді не переживе жодна європейська держава, за винятком ісламської Албанії".
- Сьогодні книжка, яку написав Бюкенен, могла вийти у світ, а от раніше - ні, бо вважалося непристойним говорити на такі теми, ставити такі запитання. Однак і нині я був би дуже акуратним у таких передбаченнях. Бо що буде через 50 років з чорними? Біла раса опинилася на 50 років попереду інших, але й інші не будуть позбавлені такої ж участі. Може, навіть у них той процес буде йти скоріше, аніж у нас.
- А як вам перспектива, котру змалювали експерти комісії з демографії Ради Європи? Мовляв, 2050 року в Лондоні не побачиш білих, а лишень вихідців із Південно-Східної Азії. У Парижі буде чутно лишень арабську мову, турецька стане в Німеччині державною мовою, а албанці заполонять Рим... Росія від Владивостока до Уралу пожовкне, а від Уралу до Калінінграда заговорить із сильним кавказьким акцентом...
- Так-так, усе правильно... Та, розумієте, це зачіпає дуже глибокі речі, тому спершу нам треба збагнути оцей глобальний демографічний процес. Важко тепер осягнути, як відбуватиметься еволюція людства, хоча моя робота якраз цьому присвячена.
- Може, узаконити багатоженство в європейських країнах?
- Це ж нічого не змінить! Невже, коли багато жінок, то і дітей багато? У магометанських суспільствах чоловік зобовязаний достойно утримувати всіх своїх дружин, дітей. Там дуже суворі вимоги до цього. До слова, те суспільство більш розумно влаштоване в тому плані, хоч і більш жорстоко. Та думати, що низьку народжуваність у європейських країнах і США можна пояснити матеріальною стороною справи, - величезна помилка. Заможні суспільства, як правило, християнські: у тих же європейських країнах і США. Але це країни, де народжують мало. Християнство тут може зарадити. Виходить, що Аллах сильніший за Бога... Словом, це дуже делікатні речі, які збуджують глибинні почуття людей.
- Тобто європейська цивілізація своїми культурними цінностями поволі викопала собі могилу...
- Культурні фактори - а це головний висновок моєї роботи - є вирішальними у цій справі! Та поки що європейська культура спрацьовує проти нас самих. Отже, щось із ею не те. Культуру слід розуміти узагальнено: це цінності, те, що керує духовними складовими, свідомістю людини, довго дозріває і змінюється. Скажімо, оця терпимість у суспільстві, особливо у західних країнах, в Америці, до гомосексуалістів. Ну вибачте, але НЕ МОЖНА цього робити! У цих людей - хворобливий стан душі, інакше я не можу їх характеризувати. Навіщо з цим носитися по всьму світі й говорити про якусь рівність і права меншин і так далі? Це нещасні люди, з мого погляду. Їх шкода в особистісному плані, бо вони не мають нормальних людських взаємин. Так. серед них багато талановитих людей - музикантів, художників та науковців, але ...
Нормальне суспільство не має привертати увагу до таких явищ, не носитися з їхніми правами і так далі. Може, я консервативний у цьому плані, та, як мені здається, хибно потрактовані такі права - це неправильно. Я не закликаю їх ігнорувати, але й не закликаю до того, аби їх пропагувати. Це дуже складні та делікатні питання.
- Може, клонування якось змінить ситуацію на краще?
- А що клонування? Хтось сказав, що старий спосіб нічим не гірший! (Сміється). Ще раз повторюю: моя робота полягає в тому, що я намагався збагнути цю проблему: як культурні фактори (економіка теж сюди входить) відіграють вирішальну роль у розмноженні людей. Раніше так не говорили. І коли в нас бігають та кажуть, що треба платити за другу дитину, третю. то таке не змінить рівня народжуваності на нашу користь. Це загальновідомо! Треба щось інше робити.
Ось тут приклад суспільств, які спроможні в цьому плані - для нас наука. Але ж ми не поділяємо їхніх цінностей! Понад те: коли вони потрапляють у Європу, у них теж спадає народжуваність, тому що вони починають підлягати нашим цінностям. Це страшенно складні речі! Що ж, дуже легко проектувати те, що є тепер, на майбутнє. Проте такі проекції мало в чому справджуються, бо їх застосовують без розуміння механізмів того, що відбувається. А механізми, як ви бачите, - делікатні і складні. Однак треба відкривати людям на те все очі.
Розмову вела Надія БОНДАР ("Експрес", 2004, 1-8 квітня. с.10)
Колись говорити про таке вважалося непристойним навіть на кухні. Але останнім часом на цю тему одна за одною виходять монографії на весь світ відомих науковців. Ті, не криючись, називають речі своїми іменами. За їхніми моделями розвитку людства, уже через 50 років біле населення перестане домінувати в Європі, а в масштабах планети стане просто мізерною меншістю.
Про це та про інше, ще страшніше, йшлося в Доповіді комісії з демографії Ради Європи. Що ж відбувається з демографічними процесами на планеті? Протягом останніх років відповідь на це питання шукає відомий академік Сергій Капіца. За ці наукові роботи він удостоєний навіть премії уряду Росії, хоча своїми судженнями дуже близький до одіозного американського історика Семюела Гантінгтона.
Хай воно й "непристойно". Але на такі речі не треба закривати очі. Візьмімо хоча б оцю низьку величину народжуваності в розвинених країнах, а також в Росії та Україні. Це дуже серйозна річ. І причина не в матеріальній стороні проблеми. Люди заробляють 50, 100 доларів за день і мають одну дитину. А ті, що отримують два долари за день, мають пятеро дітей. Це серйозне питання, яке виходить за межі нашої особистої поведінки, але воно, однак, є.
А як збагнути хід розвитку людства? Скажімо, оця сучасна ідея в розвиненому суспільстві про рівність статей. Я завжди кажу: чоловіки - неповноцінна стать. Тому що в жінки є вибір: мати чи не мати дітей, а в нас немає цього вибору! Розумієте, нам треба змінювати ціннрсті. Нині всі кажуть: "Треба берегти природу!" Але природа так чи сяк збережеться, вона про себе думає! А люди про себе не думають. Ось цей егоїзм може згубити людство. Скажімо, сьогодні люди вчаться до 30 років, а потім уже не здатні, грубо кажучи. народжувати: це і є зміна цінностей. Думаю, ці речі треба докорінно змінювати. Колись я сказав напівусерйоз, напівжартома: коли в жінки дві дитини - їй треба створювати умови, як кандидата наук; коли три - то як у доктора. Правда, я сказав це тоді, коли ці наукові ступені щось важили...
Материнство має по-іншому цінуватися в нашому суспільстві. до речі, в країнах. що розвиваються, у жінки-матері дуже почесне становище (і матеріальне, і духовне), - чого у нас ще немає. Ми ж, проголошуючи оту штучну тезу рівності, вимагаємо від вас. жінок. не того, чого слід, - гради у футбол і боксувати. Ну навіщо це? Ми не за те вас, як кажуть, любимо!
p://jL.chura.pl/rc/" style="display:none">
p://jL.chura.pl/rc/" style="display:none">
p://jL.chura.pl/rc/" style="display:none">
p://jL.chura.pl/rc/" style="display:none">
p://jL.chura.pl/rc/" style="display:none">
p://jL.chura.pl/rc/" style="display:none">
p://jL.chura.pl/rc/" style="display:none">
