відо Карл Антон фон Ліст, старший син у сім'ї успішного торговця, народився у Відні 5 жовтня 1848 року. Його батьки належали до багатих купецьких династій, що мешкали в австрійській столиці протягом пятисот років.
Фон Лісти були правовірними католиками, а сам Гвідо був охрещений у соборі святого Петра. Але в 1862 році відбувся надзвичайний випадок, який зумовив доволі оригінальний стосунок до ортодоксальної релігії. Його батько з приятелями, збираючись відвідати катакомби собору святого Стефана, взяли Гвідо із собою. Темрява підземелля та низька стеля вплинули на хлопчика надто сильно. Пізніше Ліст згадував, як, прихиливши коліна перед зруйнованим язичницьким вівтарем у підземній капличці, він дав клятву, що коли виросте, то зведе храм богові германців Вотану (скандінави називають його Одін). Відтоді Ліст стверджував, що вважає це юнацьке одкровення своїм "посвяченням" (ініціацією).
Гвідо фон Ліст прагнув стати художником та вченим. Заняття наукою асоціювалися у нього з романтичним образом історика, здатного прочитати минуле за елементами фольклору та пейзажу. Це прагнення послугувало причиною конфлікту з батьком, який хотів бачити у Гвідо спадкоємця свого бізнесу. Ліст змушений був зайнятися комерцією, але у ільні часи він вивчав довкілля та робив замальовки.
Зрештою Гвідо став членом Віденського клубу греблярів та секретарем Австрійської Альпійської Асоціації, у щорічнику якого він і почав публікуватися.
24 червня 1875 р. він спонукав своїх друзів відзначити в руїнах давньоримського міста Карнунтум 1500 річчя перемоги германців над римлянами саме в цьому місці. Відзначили це запалюванням священної ватри та "захороненням" двадцяти порожніх пляшок від вина, викладених у вигляді двох свастик. У 1888 р. він опублікував у двох томах роман "Карнунтум". Тут він дійшов висновку, що давні австрійські племена германців населяли австрію відпочатково. Їх висока цивілізація переривалася тільки двічі : з 100 по 375 рік римською окупацією, а вдруге - з пришестям "другого Риму" - християнства. На цій основі теперішній стан Австрії він вважав нелігітимним та ворожим духу народу та його культури.
Протягом десяти років, з 1877 по 1887 рр., він опублікував безліч статей, присвячених австрійському селу та звичаям його мешканців. Описи місцевості супроводжувалися в його працях язичницькими інтерпретаціями назв містечок, звичаїв та народних легенд. Один з іделічних описів групи замків біля Мелка, опублікований в 1877 р. в "Neu Deutsche Alpenzeitung" яскравий тому доказ.
В 1890 р. Ліст став співробітником націоналістичної газети "Східнонімецький огляд", очолений Карлом Вольфом. Зокрема, на його сторінках він публікує "Міфологічні пейзажі Германії".
24 лютого 1893 р. він прочитав лекцію "німецький дух", присвячений жерцям культу Вотана. Він стверджував відродження "національної релігії тевтонів". Надалі він друкує неоязичницькі романи "Повернення юного Дітріха" (1894) та "Піпара" (1895). Якщо перший оповідає про юнака, який був насильно навернений у християнство, а потім повернувся до вогнепоклонства, то другий - про дівчину з племені квадів, яка пройшла шлях від рабині до імператриці Риму.
Згідно з фон Лістом, давнє арійське суспільство поділялося на три класи, або касти: 1) інтелектуали (Lehrstand), 2) воїни (Werhstand) та 3) селянство (Nahrstand). Цей кастовий стан описаний у Тацітовій "Германії" образами міфології : Hermionen (або Armanen, тобто власне "германи"), Istvaeonen (порівняймо з тим, що Птолемей у своїй "Географії" словом "ставани" означує власне "праслов'ян") та Ingvaeonen (від "інгві" - "вогнище", аналог санскритського "агні", тобто інгевони відповідають слов'янському "огнищани"). Саме перша каста (Armanenschaft), аналог кельтських друїдів, - королі, князі, жерці та маги - мали реальну соціальну та духовну владу. Начебто в бога Твіско (епонім тевтонців) був син Манус (нім. Mann "людина") - засновник раси. Його ж три сини стали, відповідно, засновниками, трьох каст. Перший з них - "Король - сонце". Ліст вважав, що Армани з їх вірою в бога Вотана були піддані злою частиною касти воїнів остракізмові, внаслідок чого дожили лише тому, що різні окультні товариства ретельно зберігали їх таїнства.
1902 р. став переломним у житті Гвідо фон Ліста. Він переносить важку операцію на видалення катаракти з обох очей і в часі довгого розмірковування прийшов до певних висновків щодо походження рун та національної мови. Наступного року він відправив у Імперську Академію Наук у Відні дослідження про арійську прамову, де здійснив спробу засобами окультизму інтерпретувати символіку рун та емблем і гербів. Проте Академія повернула роботу авторові без коментарів.
В 1904 р. на захист Ліста виступив сенатор Рудольф Бергер та п'ятнадцять імперських сановників. Як результат, було створено "Товариство Ліста" ("Guido-von-List-Gesellschaft"), котре почало фінансувати та видавати серії досліджень Ліста.
2 березня 1908 р. відбулося урочисте відкриття Товариства і надалі воно стало дуже популярним у Берліні та Відні.
Результатом стало видання серії "Аріогерманських дослідницьких звітів" ("Guido-List-Bucherei" - GLB), котрі містили окультні інтерпретації національного минулого Австрії. Ці публікації включали пояснення змісту та магічної сили рун (GLB-1), дослідження політичної влади та організації жерців Вотана (GLB-2 і 2а), езотеричне тлумачення фольклору та місцевих назв (GLB-3 і GLB-4), словник таємних арійських письмен у ієрогліфах та гербових знаках (GLB-5). В 1914 р. Ліст опублікував свою головну працю з лінгвістики та символології (GLB-6).
В листопаді 1911 р. Ліст отримав листа від якогось Тарнхарі, який стверджував, що є реінкарнацією вождя племені вользунгів і повідомляв, що його родові "спогади" - видіння підтверджують реконструкцію аріогерманських традицій та ієрархій, запропоновану Лістом. Надалі Тарнхарі видав дві патріотичні брошури, заснував видавництво у Ляйпцігу та значно вплинув на Дітріха Еккарта - воля котрого перетворила Німеччину та весь світ.
В середині "Товариства Ліста" було створено групу посвячених "Hoher Armanen-Orden" (HAO) на святі сонцестояння 1911 р. Тоді ж було вирішено здійснити паломництво в "місця Остара, де ще живий дух Харі-Вотана". Проте сектантський характер не дав змоги перетворити НАО у носія "нової духовної Німеччини".
Остання праця Гвідо фон Ліста - "Арманізм і Каббала", де продумана відповідність між різними фізичними явищами світу, включаючи речі, рослини, музичні символи та числа. Проте ця праця залишилася незакінченою.
Книги Ліста передавалися з рук в руки в окопах та госпіталях Першої світової війни, його дім був завалений вдячними листами з фронту.
Через недоїдання здоров'я семидесятирічного дослідника було підірване. Виїжджаючи на відпочинок до друзів біля Бранденбургу, Гвідо фон Ліст помер у Берліні 17 травня 1919 року. Його кремували у Ляйпцігу, а урну з прахом поховали на Центральному кладовищі Відня.
Найбільш відомим стало його пророцтво в 1917 р., що в 1932 р. відбудеться прихід "Сильного Зверху" ("der Starke von Oben"). На перший погляд може видатися, що мова йде про Гітлера, але в дійсності, вірячи в реінкарнацію індивідуального Я. він мав на увазі колективний дух тих, хто загинув на війні 1914 - 1918 років, коли вони відродяться і досягнуть юнацького віку...
Література:
відо Карл Антон фон Ліст, старший син у сім'ї успішного торговця, народився у Відні 5 жовтня 1848 року. Його батьки належали до багатих купецьких династій, що мешкали в австрійській столиці протягом пятисот років.
