ірш Дмитра Павличка "Сойка" глибоко запав
Ярославові Луцькому в душу. Бо й сам народився в одному з партизанських
сіл Чорного Лісу. У той звитяжний час дмівкою була не рідна батьківська
хата, а сира партизанська криївка. Поет-земляк
присвятив своєму полеглому стопчатівському побратимові Мисеві (псевдо "Сойка")
віршований твір. Мись смівся: "Кричить мій автомат,
як сойчин голос. Аж листя падає на пострах ворогам...".
Нині Ярослав Луцький, старший викладач кафедри теорії та методики фізичної культури і спорту
Прикарпатського університету ім. В. Стефаника, декламує ці рядки студентам, учасникам туристських походів,
краєзнавцям-пошуковцям. Для них він розробив і видав окремою брошурою "Туристичні маршрути слідами вояків УПА в період національно-визвольної боротьби 40-50-х років".
- Походи, які організовує Ярослав Луцький, - каже вчитель середньої школи з гірського села Чорного Потоку Надвірнянського району Іван Тимінський, - завжди цікаві: біля туристської ватри зі студентами зустрічаються учасники і свідки тих буремних подій. Особливо популярні маршрути Чорного Лісу слідами рейдів славних командирів "Хмари", "Прута", "Різуна", "Чорного", "Тура"... А це понад 1 100 км звитяжних стежок, обпалених вогнем визвольних змагань. Усі ці маршрути починаються з околиць славної Грабівки (Калуський район). Звідси стрілами пам'яті летіли повстанські стежки через покутські села до гуцульського Нижнього Березова (рейд 1946 р., 164 км., командир "Сапер"). Відчайдушними опришками рвались знесилені, виснажені, з підірваним здоров'ям повстанці через перевал Легіонів на допомогу бойківським селам, наводячи жах на москалів.
- Розроблені "Маршрути Луцького", - доповнює студент-першокурсник факультету романо-германської філології Сергій Лучко, - допомагають нам, молодим, глибше вивчати забуті і раніше замовчувані сторінки історії Прикарпаття. Спогади колишніх вояків УПА і свідків тих подій вражають високим патріотичним духом та самопожертвою учасників національно-визвольної боротьби.
Тут можна прочитати статтю Ярослава ЛУЦЬКОГО Туристично - краєзнавчий рух у Галичині (1832 - 1939 рр.)
назад
Вірш Дмитра Павличка "Сойка" глибоко запав
Ярославові Луцькому в душу. Бо й сам народився в одному з партизанських
сіл Чорного Лісу. У той звитяжний час дмівкою була не рідна батьківська
хата, а сира партизанська криївка. Поет-земляк
присвятив своєму полеглому стопчатівському побратимові Мисеві (псевдо "Сойка")
віршований твір. Мись смівся: "Кричить мій автомат,
як сойчин голос. Аж листя падає на пострах ворогам...".
