ьвів і Львівщина вже багато століть є важливим європейським осередком науки, культури та економіки. На теренах краю відома значна кількість давніх пам'яток матеріальної і духовної культури. Тому й не випадково історичний центр Львова - єдиного міста України, ще у 1998 році занесений до Списку світової культурної спадщини ЮНЕСКО, а багато інших старожитностей області відомі далеко за межами нашої країни.
У цьому році відзначено 750-річчя коронації князя Данила Галицького та 700-річчя заснування Галицької митрополії. Науковці, і не тільки вони, готуються до 750-річного ювілею Львова - першої літописної згадки про місто. А 25 тисяч років до Різдва Христового в межах сучасного Львова вже існувало перше поселення наших пращурів - мисливський табір на мамонтів, печерних ведмедів і левів у печерно-скельному навісі Львів VII (Чортівська Скеля). Цими проблемами, поряд з іншими установами, займається і відділ археології Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України, в тому числі й Львівська обласна комплексна археологічна експедиція, створена понад 30 років тому.
Як відомо, історики відтворюють минуле на підставі частіше лише поодиноких письмових, часом тенденційних свідчень, Археологи під час розкопок, нерідко знаходять сотні і навіть тисячі першоджерел не тільки про життя і побут людини, але й про природне середовище, зокрема, екосферу, тваринний і рослинний світ, клімат, ландшафт тощо. У зимові місяці, коли польові дослідження, частіше, практично неможливі, археологи працюють у бібліотеках і архівах, проводять камеральну обробку "накопаних" літом знахідок. Але вже навесні у багатьох районах міста й області та інших регіонів заходу України, починають працювати Львівська обласна. Прикарпатська, Дрогобицька, Львівська міська та інші експедиції нашого відділу. Здійснюються розкопки прадавніх поселень у печерах і на відкритих місцевостях - курганів, городищ і фортець. При таких роботах фіксуються знахідки - першоджерела матеріальної і духовної культури від найдавніших часів до XX століття включно. Крім науковців різних галузей знань, неодмінними учасниками польових і камеральних досліджень є учні, студенти, всі, хто цікавиться нашим минулим.
Створена у 1973 році Львівська обласна експедиція, відкрила та обстежила вже понад 220 пам'яток історії та культури на яких зафіксовано близько 60 тисяч різноманітних історико-археологічних джерел-артефактів, більшість із яких ще чекають своєї публікації і ретельної інтерпретації. Як і у попередні роки, вже навесні експедицією планується розпочати розвідкові та охоронно-рятівні роботи. Будуть обстежуватися пам'ятки, що постраждали від повеней і господарської діяльності. Цікаві результати сподіваємося отримати під час розвідок на околицях смт. Брюховичі і с. Рясне, де експедиція працює понад 30 років. Тут уже здобуті свідчення про заселення краю від 8-6 тисяч років тому до XX століття включно. Під час досліджень виявлено значну кількість кам'яних знарядь праці, керамічні, металеві та скляні вироби. Як прийнято вважати, на основі таких матеріалів отримується більш об'єктивна інформація про життя та побут
давнього населення, ніж із письмових джерел, які нерідко писались, на замовлення і тому бувають занадто тенденційними.
Планується продовжити багаторічні роботи у Миколаївському районі, де останні 20 років вивчаються унікальні печерні поселення людей, що були заселені людськими спільнотами починаючи із кам'яної доби. Саме тут з 1993 року у похованому зсувом землі гроті Прийма І експедицією досліджується найдавніше, не рахуючи півострівного Криму, печерне поселення людини на материковій Україні, вік якого понад 45 тисяч років від наших днів. Другий поверх цього п'ятиповерхового печерного ансамблю був не менше 6 разів заселений людськими спільнотами. У ньому виявлено багато крем'яних і кістяних знарядь, амулети із просвердлених зубів оленя виготовлених за кам'яної доби. Відзначимо також вироби пізніших епох - глиняний посуд, металеві, скляні та інші вироби. Знайдені й остеологічні рештки гігантів давнього тваринного світу - об'єктів мисливського промислу: мамонтів, шерстистих носорогів, печерних ведмедів, якими вже нікого не здивуєш. А ось кістки п'яти печерних левів за 40 км на південь від Львова - це новина. Щоправда їхній вік - близько 14 тисяч років і, вочевидь, до назви міста і області такі знахідки відношення не мають. Не дали поки що обнадійливих результатів і розкопки в одному із гротів на горі Лева (Пісковій) у Львові. За легендою, записаною у кінці XVI століття купцем із Гданська Мартином Груневегом, саме у цій місцевості князь уполював у яскині лева, і на честь перемоги у двобої з могутнім звіром назвав його іменем сина і місто.
Значний науковий інтерес становлять знахідки із печерного міста поблизу Миколаєва, дослідження якого експедиція лише започаткувала. Важливі наукові матеріали виявлені у Яворівському, Жидачівському, Дрогобицькому, інших районах області. Вже цілий ряд років поступає інформація про печерно-скельні порожнини Пустомитівського району. Їх комплексне обстеження у наших наступних планах.
Одним із найважливіших завдань Львівської експедиції - продовження розкопок багатошарового поселення у печерно-скельному навісі Львів VII на східній околиці міста, на Чортівській Скелі. Саме тут був відкритий найдавніший мисливський табір-поселення на території сучасного Львова, Він існував раніше, ніж Кирилівська стоянка у Києві (19 тисяч років тому) і поселення на вулиці Спажистій у Кракові (25 тисяч років тому). У верхніх відкладах у навісі Львів VII відзначено й рештки матеріальної культури часів короля Данила та його сина Лева. Це може підтверджувати гіпотезу висунуту майже 150 років тому І.Шараневичем, що саме з даним місцем пов'язана перша літописна згадка про Львів у зв'язку з пожежею столиці князівства м. Холма.
Сьогодні такі пам'ятки європейського значення, як Прийма І, VII і Львів VII, у зв'язку із розконсервуванням і різноманітними антропогенними (людськими) діями, почали інтенсивно руйнуватись. Безповоротно зникають сліди нашого прадавнього минулого. Роботи на цих об'єктах гальмуються, а проведені дослідження вже дали цінну інформацію не тільки про найдавніше минуле, але й про національно-визвольні змагання українського народу. Вони можуть бути використані в історико-краєзнавчому, природознавчому та спелеологічному плані як пункти туризму, місця проведення учбового процесу з краєзнавства, історії, археології, географії, геології тощо.
Ми щиро вдячні всім, хто сприяв нашим дослідженням, які тісно пов'язані з програмою "Люби і знай свій рідний край". Це, перш за все, партія "Демократичний Союз" (голова Львівської організації - проф. О.Я. Красківський ), ВАТ Львівське АТП 24656 "Богданівське" (голова правління, депутат Міськради - В.М.Заболотовський), інші добродії та організації.
Успішне виконання розвідкових і стаціонарних фундаментальних студій останнім часом стало можливим завдяки частіше безоплатній участі вихованців Малої академії наук, Товариства "Давнє минуле". Товариства Лева, учнів шкіл м. Львова, Миколаївського, Яворівського, інших районів Львівщини, працівників вузів, академічних, просвітніх, інших установ. Всім цим і багатьом іншим учасникам експедицій - наша щира подяка.
Пройде небагато часу і у березні ми розпочнемо наш новий польовий розвідковий сезон, а в червні - вже й розкопки. Усіх небайдужих до нашого давнього минулого запрошуємо до співпраці. Стосовно наших робіт дозволимо собі такий підсумок:
Не кожний з нас знайде корону,
Досліджуючи Рідний Край,
Та віримо, що не вернемось з поля,
Без нових наукових знань.
Мацкевий Леонід Георгієвич, доктор історичних наук, провідний науковий співробітник відділу археології Інституту українознавства НАН України, керівник Львівської обласної експедиції. Тел.: сл. 76-51-61; 76-51-56, дом. 292-05-37. 79021, Львів, вул. С.Петлюри, 47, кв,62.
Підписи до фото:
Фото 1. Учні Львівської СШ № 38 на розкопках багатошарового поселення у печерно-скельному навісі Львів VII (Чортівська Скеля). Фото Л. Г. Мацкевого.
Фото 2. На майданчику перед входом у навіс Львів VII знайдено уламок лопатки мамонта. Фото Л.Г. Мацкевого.
назад
ьвів і Львівщина вже багато століть є важливим європейським осередком науки, культури та економіки. На теренах краю відома значна кількість давніх пам'яток матеріальної і духовної культури. Тому й не випадково історичний центр Львова - єдиного міста України, ще у 1998 році занесений до Списку світової культурної спадщини ЮНЕСКО, а багато інших старожитностей області відомі далеко за межами нашої країни.
