атолицький соціолог І. Месснер зазначав, що суть нації - насамперед духовна. Об'єднуючий її духовний світ - це загальні уявлення, ідеї, уклад життя, традиції та звички, які лише накопичують духовність, за аналогією до насичення сонячним світлом шляхом фотосинтезу, але перетворюють її творчо (у симпраксисі) "... у форми, зі стремлінням до ... понять : Істини і Краси" (1).
Ті особи, які виявляють між собою "компетію" - прагнення до однакових ірраціональних понять, спільні комплекси, що змушують їх співпрацювати один з одним більш охоче, ніж з іншими людьми, якраз і створюють, на думку Стюарта Мілля (1861 р.) "національність", котра переростає в "націю" у процесі жертвопринесень, що були і ще будуть принесені під час прагнення до концепиу Істини та Краси. Нація "... передумовлює минуле, але міститься у сучасному і в чітко вираженому бажанні продовжувати життя спільно", - писав Ернст Ренан у 1882 р.
Нації, за Ф. Нортропом, притаманні спільні для її людей елементарні імпульси, котрі збуджують чи заторможують моторні нервові клітини і тим самим механічно викликають схожі поведінкові реакції на даний стимул (2). Звідси, говорить К. Хейс, виникають, залежно від рівня інтенсивності цих імпульсів, різні ступені стану розуму. при котрому прихильність, відданість ідеалові чи факту національної держави тією чи іншою мірою переважає всі інші прихильності і котрий вмикає гордіст за свою національність та віру у її споконвічну перевагу та "місію" (3).
Тим самим, члени національності мають у собі різні рівні "стану духу". Ті, які прегензійно виявляють у собі його однаковий рівень,встановлюють між собоюі симпатії та долають будь-які антипатії і входять у "асамблею" (клан). Вищі створюють націю, нижчі - мафію. Тобто в середині національності відбувається різниця за породою, "расово" (франц. race, від італ. razza - "порода"). Мистецтвом "дресирування" мафії (нижчої верстви) на користь принципів Істини і Краси, носіями яких є нація (вища верства), і є "націоналізм".
1. Гумилев Л., Панченко А. Чтобы свеча не погасла: Диалог. - Л.: Сов.пис., 1990. - С. 95.
2. Northrop F.S.C. Philosophical Anthropology and Practical Politics. - N.Y. - 1960. - P.77.
3. Hayes C. Essays on Nationalism. - N.Y., 1937. - P. 6.
назад
атолицький соціолог І. Месснер зазначав, що суть нації - насамперед духовна. Об'єднуючий її духовний світ - це загальні уявлення, ідеї, уклад життя, традиції та звички, які лише накопичують духовність, за аналогією до насичення сонячним світлом шляхом фотосинтезу, але перетворюють її творчо (у симпраксисі) "... у форми, зі стремлінням до ... понять : Істини і Краси" (1).
