мериканський філософ та культуролог Б.О. О'Догерті визначив "вік модернізму", що розпочався з 1870 р., як "постромантику" (1). "Пост-" він розуміє як додаток до старого дискурсу (в даному випадку - до "романтизму"), а не справжнє новаторство (не слід плутати з "післяромантичним мистецтвом", яким є, наприклад, "критичний реалізм"). Російський філософ С. Аверінцев, відповідно, пропонуує розглядати феномен модернізму як "пізній романтизм" (2).
У світовій культурологічній традиції до неоромантиків відносять Берклі, Р. Вагнера, Ф. Ніцше, Г. Ібсена, Метерлінка, Г. Гауптмана, Б'єрнстьєрна, С. Пшибишевського, С. Жеромскького, К. Тетмайєра, Я. Каспровича, Р.М. Рільке, М. Цвєтаєву. Остання, наприклад, "... глибоко і своєрідно сприйняла умонастрій тієї неоромантичної епохи: пафос богоборчості, бунт проти розсудливості, романтичний культ "душі", ... в дусі того часу .... була схильна наділяти "природу" особливими властивостями, обожнювати її, спіритуалізувати"(3) .
На думку української дослідниці Т. Гундорової саме характер "власне модернізму" слід визначати як "неоромантизм" (4). Суть цього характеру "... грунтувалася на духовному, "визвольному" пориві, прагненні до повноти виявлення родового, власне людського потенціалу буття, ідеалу "повної людини", "цілого чоловіка" тощо ... Неоромантичний порив до ідеального, "повного" вираження особистості - через злиття з ідеалом, в перспективі майбутнього, в універсумі всесвіту..."(5).
Інші науковці лише обережно говорять про неоромантичну (а то й просто романтичну) тенденцію (лінію, якість, поетику, модель, естетичну структуру, стильову хвилю чи течію, форму, манеру, метод, напрям , школу тощо) у самому романтизмі, "естетизмі", натуралізмі, декадентстві, символізмі, авангарді (і поставангарді), реалізмі чи фотореалізмі (6).
В "Краткой литературной энциклопедии" визначається, що неоромантизм - це лише "... реакція ... на натуралізм, ... на песимізм і "безвір'я" декадентства" (7). Відповідно до цього ця "реакція" - "храктер" може мати місце і "... всередині критичного реалізму" (8), і в самому модернізмі (9), включаючи в себе такі стилі як імпресіонізм, експресіонізм (10).
Власне ще на початку ХХ ст. Г. Плєханов, С. Венгеров та А. Кліментов запропонували об'єднати всі тенденції заперечення декадентства та натуралізму поняттям "неоромантизм", "відродження романтизму" (11).
Український літературознавець Т. Салига погоджується, що термін "неоромантизм" може використовуватися як "... збірна назва модерних художньо - естетичних течій, які з'явилися як протистояння натуралізмові" (12).
У свою чергу альтернативою неоромантизмові з його апеляцією до інтуїтивності творчості осмислював себе американський імажизм (не плутати з російським імажинізмом) з його концепцією "продуманості і структурованості поезії", гаслами, що нова модерна поезія - це "ясність, точність і безпосередні розмовні інтонації" (13). Представником українського імажизму вважається В. Стус (14), і саме тому його творчість досі перебуває у сфері елітарного, впротивагу "звичного" українському читачеві неоромантизму.
Отже, як на нас, неоромантизм - це лише характер дискурсу модернізму, а не самостійний дискурс ("тип художньої свідомості") епохи fin de siecle, як на цьому настоюють С. Хороб, Я. Поліщук, О. Овчаренко, С. Павличко, Б. Бялік, М. Урнов, Я. Поліщук, Г. Хоменко, А. Ціпко, Н. Крохіна (15). Якщо останні три навіть ототожнюють романтизм і неоромантизм, неоромантизм і декадентство та символізм, то українські дослідники, ставлячи знак рівності між поняттями "дискурс" та "школа", апелюють до листа Лесі Українки до М. Павлика від 16 березня 1891 р., де авторка відносить О. Кобилянську до "неоромантичної школи".
Відмова вищезгаданого дослідника С. Хороба від потреби визначення "світоглядно - філософського підложжя" неоромантизму (16) ставить проблематичною розмову як про "неоромантичне мислення", так і його "типологію". Для обгрунтування цієї позиції навіть оголошується, з апеляцією до Е. Золя, що між "символізмом, експресіонізмом, імпресіонізмом тощо (у цьому "тощо" розуміється і "неоромантизм", - О.Г.) , виявляється, "... нема ані якоїсь демаркаційної лінії, ні тим паче протистояння. А відтак нема, звісно, й чіткості у визначеннях притаманних цим течіям відмінних особливостей" (17). Так, свого часу М. Хвильовий ставив знак рівності між експресіонізмом та т.зв. "активним романтизмом" (18). Але що є допустимим для митця, який намагався якось "о-значити" свою позицію та прояснити дотичні до неї , то з С. Хоробом не можна погодитися, пам'ятаючи , що відсутність "здібності розрізняти" якраз і породила "нову реальність" ("агонію реальності", за Ж. Бодріяром) - європейська висококультурна нація стає під штандарти НСДАП. Саме "... тоталітаризм викреслив встановлений ще в епоху Романтизму знак рівності між народом і культурою, натомість ототожнивши народ - з державою, так що в масовій свідомості "націоналізм" поступово зрісся з "нацизмом", і вся етнософська проблематика виявилась ідеологічно скомпрометованою на довгі роки наперед" (19).
ПРИМІТКИ.
1. Модернизм: Анализ и критика. - С.269.
2. Аверинцев С.С. Судьба // Философская энциклопедия / Гл.ред. Ф.В. Константинов. - М.: Сов.энциклопедия, 1970. - Т.5. - С.159; заг. - С.158 - 159.
3. Рильке Р.М., Пастернак Б., Цветаева М. Письма 1926 года / Подгот. Текстов, состав., предисл., переводы, коммент. К.М. Азадовского, Е.Б. Пастернака, Е.В. Пастернак. - М.: Книга, 1990. - С.30; заг. - 256 с.
4. Гундорова Т.І. Неоромантичні тенденції творчості О. Кобилянської (До 125-річчя з дня народження) // Радянське літературознавство. - Київ, 1988. - №11. - С.32; заг. - С.32 - 42.
5. Гундорова Т. Ранній український модернізм: До проблеми естетичної свідомості // Радянське літтературознавство. - Київ, 1989. - №12. - С.5, 7; заг. - С. 3 - 7.
6. Подаємо публікації в хронологічній послідовності: Чапля І.К. "Новоромантизм" у трактуванні Л. Українки // Наукові записки Дніпропетровського держ. Ун-ту. - 1961. - Т.65, Вип.ХІІ. - С. 97 - 98; заг. - С.89 - 99; Фадеев А. Собр.соч.: В 5 тт. - М.: , 1961. - С.525; Білецький О. Писменник і епоха: Зб.стт., досліджень, рецензій з питань укр.літератури. - К.: Держхудлітвидав, 1963. - С.490; заг. - 538 с.; Муратова К.Д. Задачи изучения литературы конца ХЫХ - начала ХХ вв. // Русская литература ХХ в. - Калуга: Изд-во Тульск.пед.ин-та, 1970. - С.7; Паламар Л.М. Революційна романтика в творчості Лесі Українки. - К.: Вид-во КДУ, 1971. - С.5, 8 - 12, 19, 23 - 30, 32, 125; заг. - 127 с; Пожилова Л.В. Романтизм М. Горького в оценке культурно - исторической школы 900-х годов // Романтизм в художественной литературе / Науч.ред. Н.А. Гуляев. - Казань: Изд-во КГУ, 1972. - С. 68 - 69, 71, 84, 89; заг. - С.68 - 89; Аверинцев С.С. Образ античности в западноевропейской культуре ХХ в. : Некоторые замечания // Новое в современной классической филологии / Отв.ред. С.С. Аверинцев. - М.: Наука, 1979. - С.10, 19; заг. - С.5 - 40; Бельський А.А. Неоромантизм в новелистике Э. Сетона - Томпсона // Метод и жанр в зарубежной литературе: Сб.науч.тр.: Вип.40 / Отв.ред. Н.П. Михальская. - М.: Изд-во МГПИ, 1979. - С.134.; заг. - С.128 - 139.; Казин А.Л. Неоромантическая философия художественной культуры (К характеристике мировоззрения русского символизма) // Вопросы философии. - Москва, 1980. - №7. - С.143 - 154.; Луков В.А. Черты неоромантизма в поэтической драме Э. Ростана "Орленок" // Проблемы метода и жанра в зарубежной литературе: Сб.науч.тр. Вып.УІ / Под ред. Н.П. Михальской. - М.: МГПИ, 1981. - С. 134 - 146; Калениченко Н.Л. Українська література кінця ХІХ - початку ХХ ст. Напрями, течії. - К.: Наук.думка, 1983. - С.108; заг. - 255 с.; Царик Д.К. Типология неоромантизма. - Кишинев: Штиинца, 1984. - 167 с.; Яковлев Д.Е. Эстетизм как феномен буржуазной культуры (На примере викторианской Англии) // Филолологические науки . - Москва, 1985. - №2. - С.90, 92; заг. - С.89 - 95; Кирова М. Неоромантични тенденции в българскаты поема от началото на ХХ-и век // Език и литература. - София, 1985. - №6. - С.29; Литературный энциклопедический словарь / Под. Общ.ред. В.М. Кожевникова, П.А. Николаева. - М.: Сов.энциклопедия, 1987. - С.244; заг. - 752 с.; Ковалів Ю.І. Романтична стильова течія в українській радянській поезії 20 - 30-х років (М. Бажан, Ю. Яновський, О. Влизько, Лю Первомайський). - К.: Наук.думка, 1988. - С.21, 22; заг. - 128 с.; Гундорова Т.І. Неоромантичні тенденції творчості О. Кобилянської (До 125-річчя з дня народження) // Радянське літературознавство. - Київ, 1988. - №11. - С.32 - 37; Гундорова Т. Ранній український модернізм: До проблеми естетичної свідомості // Радянське літтературознавство. - Київ, 1989. - №12. - С.5, 7; заг. - С. 3 - 7.; Федоров А.А. Зарубежная литература ХІХ - ХХ веков: Эстетика и художественное творчество / Ред. - сост. Е.А. Цурганова. - М.: Изд-во МГУ, 1989. - С. 51 - 54; заг. - 256 с. ; Неврлий М. Літературний Ренесанс // Культура і життя. - 1989. - №51. С.7; Рильке Р.М., Пастернак Б., Цветаева М. Письма 1926 года / Подгот. Текстов, состав., предисл., переводы, коммент. К.М. Азадовского, Е.Б. Пастернака, Е.В. Пастернак. - М.: Книга, 1990. - С.30; заг. - 256 с.; Шевчук В. "Хатяни" й український неоромантизм // Українська хата: Поезії: 1909 - 1914 / Упоряд., вступ.ст., біограф. Довідки, примітки В. Шевчука. - К.: Молодь, 1990. - С.3 - 28.; Салига Т. Міццю духа // Україна. - Київ, 1990. - №36. - С.7; заг. - С.6 - 7; Неврлий М. Українська радянська поезія 20-х років: Мікропортрети в художніх стилях / Зі словац. Вступ.ст. М. Жулинського. - К.: Вища шк., 1991. - С.158; заг. - 271; Небесьо Б. Любовний трикутник: Іван Франко - народ - модернізм // Сучасність. - Київ, 1991. - №9. С.19; заг. - С.17 -25; Гундорова Т.І. Реалізм і неоромантизм в українській літературі початку ХХ ст. (Теоретико - методологічний аспект) // Проблеми історії та теорії реалізму української літератури ХІХ - початку ХХ ст. / Від.ред. М.Т. Яценко. - К.: Наук.думка, 1991. - С.166 - 191; Козак С. Неоромантизм Лесі Українки // Вісник АН України. - 1992. - №5. - С. 31 - 37; Гундорова Т. Феміністична утопія Лесі Українки // Сучасність. - Київ, 1996. - №5. - С.91 - 95; заг. - С.89 - 96; Гординський С. Неоромантизм // Енциклопедія українознавства /Гол.ред. В. Кубійович. - Львів: Вид-во НТШ, 1996. - С. 1753 - 1754; Гундорова Т. Фрідріх Ніцше й український модернізм // Слово і час. - Київ, 1997. - №4. - С.32; заг. - С.29 - 33; Літературознавчий словник - довідник / Р.Т. Гром'як, Ю.І. Ковалів та ін. - К.: ВЦ "Академія", 1997. - С.504; заг. 752 с.; Салига Т. Імператив (Літератуознавчі статті, критика, публіцистика). - Львів: Світ, 1997. - С.283; заг. - 352 с.; Наливайко Дм. Про співвідношення "декадансу", "модернізму", "авангардизму" // Слово і час. - Київ, 1997. - №11 - 12. - С. 44 - 45, 48; заг. - С.44 - 48; Наливайко Дм. Українські неокласики і класицизм // Наукові записки НУ "Києво - Могилянська Академія" / Гол.ред В.П. Моренець. - К.: КМ Academia, 1998. - Т.4. Філологія. - С.6; заг. - С.3 - 11. ;Ніколенко О.М. Основні тенденції розвитку зарубіжної літератури ХХ століття // Зарубіжна література в навчальних закладах України. - Київ, 1998. - №8. - С.40; заг. - С.39 - 43; Ніколенко О.М. Зарубіжна література першої половини ХХ ст. // Зарубіжна література в навчальних закладах України. - Київ, 1998. - №9. - С.44; заг. - С.39 - 45; Мазепа В.І. Український модернізм початку ХХ сторіччя: Спроба синтезу естетизму та української ідеї // Філософська думка. - Київ, 1998. - №2. - С.90; заг. - С.81 - 97; Онуфрієнко О. Модерністичний дискурс і екзистенційні мотиви творчості Лесі Українки // Слово і час. - Київ, 1999. - № 4 - 5. - С. 92, 93, 94; заг. - С.92 - 96; Ніколенко О.М. Межа ХІХ - ХХ століть: Основні тенденції та напрямки розвитку літератури // Зарубіжна література в навчальних закладах України. - Київ, 1999. - №9. - С.54; заг. - С.51 - 54; Шпильова О. Український неоромантизм // Урок української. - Київ, 1999. - №1. - С.32 - 35; Денисова Т. Літературний процес ХХ сторіччя у США // Вікно в світ. - Київ, 1999. - № 5 (8). - С. 20; заг. - С. 5 - 74; Слёзкин Ю. Н.Я. Марр и национальные корни советской этногенетики // Новое литературное обозрение . - Москва, 1999. - №2 (36). - С.76; заг. - С. 48 - 82; Мастин [Мафтин] Н. Неоромантична модель гуцульського дивосвіту (Про новелістику Марка Черемшини) // Слово і час. - Київ, 1999. - №6. - С. 20 - 24; Ткаченко О. Спроба типології романтизму: Доба, стиль, мова // Слово і час. - Київ, 1999. - №6. - С.41; заг. - С. 41 - 44; Агеева В. Неоромантичне двосвіття "Лісової пісні" // Агеева В. Поетеса зламу століть: Творчість Лесі Українки в постмодерній інтерпретації. - К.: Либідь, 1999. - С. 195 - 215; Моренець В. Народництво - позитивізм - модернізм // Слово і час. - Київ, 2000. - №1. - С.35; заг. - С.35 - 39; Ставицька Л. "О скільки слів і скільки снів мені наснилося ..." // Дивослово: Українська мова й література в навчальних закладах. - Київ, 2000. - №3. - С.29; заг. - С. 26 - 30; Панченко В. Творчість Володимира Винниченка 1902 - 1920 рр. та художні течії на початку ХХ ст. // Слово і час. - Київ, 2000. - №7. - С.9, 14, 16; заг. - С. 9 - 17; Гуцуляк О. Іван Франко - неоязичництво - неомодернізм - сучасність // Форма(р)т. - Львів, 2001. - С. 36; заг. - С. 36 - 37.
7. Бен Г.Е. Неоромантизм // Краткая литературная энциклопедия / Гл.ред. А.А. Сурков. - М.: Сов.энциклопедия, 1968. - Т.5. - Столб.233Ж заг. - Столб.- 233 - 235; див. також: Літературознавчий словник - довідник / Р.Т. Гром'як, Ю.І. Ковалів та ін. - К.: ВЦ "Академія", 1997. - С.504; заг. 752 с.
8. Бельський А.А. Неоромантизм в новелистике Э. Сетона - Томпсона // Метод и жанр в зарубежной литературе: Сб.науч.тр.: Вип.40 / Отв.ред. Н.П. Михальская. - М.: Изд-во МГПИ, 1979. - С.129.; заг. - С.128 - 139.
9. Наливайко Дм. Про співвідношення "декадансу", "модернізму", "авангардизму" // Слово і час. - Київ, 1997. - №11 - 12. - С. 44 - 45; заг. - С.44 - 48; Ткаченко А. Стиль. Напрям. Метод. Тип творчості // Слово і час. - Київ, 1997. - №4. - С.47; заг. - С.41 - 49.
10. Неврлий М. Українська радянська поезія 20-х років: Мікропортрети в художніх стилях / Зі словац. Вступ.ст. М. Жулинського. - К.: Вища шк., 1991. - С.158; заг. - 271; Шевчук В. "Хатяни" й український неоромантизм // Українська хата: Поезії: 1909 - 1914 / Упоряд., вступ.ст., біограф. Довідки, примітки В. Шевчука. - К.: Молодь, 1990. - С.6.
11. Казин А.Л. Неоромантическая философия художественной культуры (К характеристике мировоззрения русского символизма) // Вопросы философии. - Москва, 1980. - №7. - С.145 - 146; заг. - С.143 - 154.
12. Салига Т. Імператив (Літератуознавчі статті, критика, публіцистика). - Львів: Світ, 1997. - С.283; заг. - 352 с.
13. Денисова Т. Літературний процес ХХ сторіччя у США // Вікно в світ. - Київ, 1999. - №5 (8). - С.20; заг. - С.5 - 74.
14. Шум А. Поезія Василя Стуса // Стус В. Зимові дерева. - "Література і мистецтво", 1970. - С.1; Моренець В. П. До питання модерності лірики Василя Стуса (Художньо - філософські аспекти індивідуального стилю) // Наукові записки НУ "Києво-Могилянська Академія" / Гол.ред. В.П. Моренець. - К.: КМ Academia , 1998. - Т.4. Філологія. - С.98; заг. - С.97 - 105.
15. Бялик Б. Что такое - "русская литература ХХ века"? // Вопросы литературы. - Москва, 1963. - №6. - С.97; заг. - С.80 - 108; Овчаренко О. Романтизм в советской литературе // Вопросы литературы. - Москва, 1967. - №5. - С.; Урнов М.В. На рубеже веков: Очерки английской литературы (Конец ХІХ - начало ХХ в.). - М.: Наука, 1970. - С. 247 - 356, 404; заг. - 432 с.; Хоменко Г.І. Трансформація омантичних традицій у творчості П. Карманського // Українське літературознавство: Респ.міжвід.зб. - Львів: Вид-во ЛДУ, 1988. - Вип. 51. - С.33, заг. - С. 32 - 40; Хороб С.І. Українська драматургія: Крізь вимір часу (Теоретичні та історико - літературні аспекти драми): Збірник статей. - Ів.-Франківськ: Лілея-НВ, 1999. - С. 83 - 91, заг. - 200 с.; Хороб С.І. Синтез символізму і неоромантизму в драматургії Лесі Українки // Вісник Прикарпатського університету. Філологія. Вип. 2. - Ів.-Франківськ: Плай, 1997. - С. 26 - 37; Ціпко А. Неоромантична драма Лесі Українки "Лісова пісня" // Українська мова та література: Тижневик. - Київ, 1999. - № 6 (118). - С. 4 - 5; Крохина Н.П. Мифопоэтизм А. Блока в контексте символистского мифомышления // Известия АН СССР. Серия литературы и языка. - 1990. - Т.49, №6. - С.518, 521; заг. - С.515 - 526; Павличко С.Д. Дискурс модернізму в українській літературі. - К.: Либідь, 1997. - С.12; заг. - С.360; або / 2-е вид., переробл. і доповн. - К.: Либідь, 1999. - С.12; заг. - 447 с.;
Поліщук Я.О. Міфологічний горизонт українського модернізму: Літературознавчі студії. - Ів.-Франківськ: Лілея-НВ, 1998. - С.92, 199; заг. - 296 с.
16. Хороб С.І. Українська драматургія: Крізь вимір часу (Теоретичні та історико - літературні аспекти драми): Збірник статей. - Ів.-Франківськ: Лілея-НВ, 1999. - С. 95, заг. - 200 с.
17. Хороб С.І. Українська драматургія: Крізь вимір часу (Теоретичні та історико - літературні аспекти драми): Збірник статей. - Ів.-Франківськ: Лілея-НВ, 1999. - С. 94, 96; заг. - 200 с.
18.Система, контекст, своєрідність // Слово і час. - Київ, 1999. - С.25; заг. - С.22 - 26.
19. Забужко О. Українство як філософська проблема на сучасному етапі // Слово і час. - Київ, 1992. - №8. - С.31; заг. - С.29 - 35.
Вперше опубліковано в:
Гуцуляк О. Неоромантизм: Сутність явища // Новое Евразийское Обозрение: Хроники культуры. - Москва, 2001. - № 3. Спецвыпуск "Росcия, Украина, мир". - С. 24 - 26.
назад
p:
мериканський філософ та культуролог Б.О. О'Догерті визначив "вік модернізму", що розпочався з 1870 р., як "постромантику" (1). "Пост-" він розуміє як додаток до старого дискурсу (в даному випадку - до "романтизму"), а не справжнє новаторство (не слід плутати з "післяромантичним мистецтвом", яким є, наприклад, "критичний реалізм"). Російський філософ С. Аверінцев, відповідно, пропонуує розглядати феномен модернізму як "пізній романтизм" (2).
