НЕОВЕДАНТА

(цитати)

Дев Атма
Свамі Абхедананда
Рамана Махарші Бхагаван Венкатараман
Шрі Ауробіндо Гхош
Рабіндранат Тагор
Мохандас Карамчанд Махатма Ганді
Свамі Джнанананда
Сарвепаллі Радхакрішнан
Пулла Тірупаті Раджу
Тельяврам Махадеван Паннабалам

ДЕВ АТМА
(1850 - 1929)

"... Природа і тільки Природа реальна, - це означає, що вона завжди була реальна і залишається реальною і ніщо крім або за межами Природи не може бути реальним"

(Dev Atma. Dev Shastra, pt. II. The Philosophy of Truth and Falsehood. - New Delhi - Moga, 1976. - P. 1)

"... Природа - незруйнована. У стосунку часу вона не має ні початку, ні кінця. Вона вічна і тому існує сама по собі, вона не мала творця у минулому, не має ніякого творця тепер і не може бути її творця у минулому"

(Dev Atma. The Dev Shastra, pt. I. Philosophy of Nature. - 1975. - P. 3, 35)

"... Природа закономірно обумовлена. Жодні зміни не відбуваються у ній без дії якого-небудь закону. Тисячі подій, які мають в ній місце, стаються не без причини, а згідно з тим чи іншим законом. Цей закономірний характер (подій) є безперечним"

(Цит. за: Kanal S.P. The Ethics of Dev Atma. - Delhi, 1974. - P. 60)

"... всі об'єкти, існуючі в Природі як її складові елементи, одуховлені і неодуховлені, утворені з формуючих частин двох основних видів. Одна з них називається "матерія", а інша визначається як "сила". бидві ці частини утворюють те, з чого складається вся Природа і всі її складові елементи"

(Цит. за: Kanal S.P. The Ethics of Dev Atma. - Delhi, 1974. - P. 30)

"... організована, творяща життєва сила ... людини називається душею"

(Цит. за: Kanal S.P. The Ethics of Dev Atma. - Delhi, 1974. - P. 51)

"... Душ нараховуються мільйони. Саме завдяки цій життєвій силі діють і рухаються різноманітні органи людського тіла, такі, як серце і легені. Всі органи припиняють свою активність, як тільки життєва сила, чи душа, залишає тіло. Отже, не Бог рухає цими органами, а життєва сила у самій людині"

(Цит. за: Kanal S.P. The Ethics of Dev Atma. - Delhi, 1974. - P. 40)

СВАМІ АБХЕДАНАНДА
(1866 - 1939)

"... Веданта більш логічна і більш наукова, ніж матеріалістичний монізм науки. Веданта дає наукову основу релігії, оскільки вона пояснює релігію посередництвом науки... Якщо ми застосуємо закони логіки до існуючих у світі релігій, ми на кожному кроці виявимо, що вони не можуть вистояти перед доказами розуму і розпадаються на частини. Жодна з них, крім універсальної релігії веданти, не може витримати перевірки логікою і наукою. Конфлікт між релігією і наукою закінчується в універсальній релігії веданти"

(Swami Abhedananda. The Religion of the Twentieth Century. - Calcutta, 1955. - P. 33)

"... На дереві пізнання філософія - це квіт, а релігія - плід. Філософія - теоретична сторона релігії, а релігія - це філософія на практиці. Філософія і релігія завжди повинні гармонувати один з одним, оскільки обидві вони мають справу з вищим Буттям".

(Swami Abhedananda. Philosophy and Relion. - Calcutta, 1951. - P. 13)

"... Тому, коли ми говоримо про філософію веданти, ми маємо на увазі одночасно і релігію, і філософію"

(Swami Abhedananda. Philosophy and Relion. - Calcutta, 1951. - P. 18)

"... Є тільки одна релігія, і це універсальна релігія веданти, яка вчить цієї самої істини єдності у багатообразності, починаючи з доісторичних часів, приблизно п?ять тисяч літ. Ця релігія і пропонується тепер світові"

(Swami Abhedananda. The Religion of the Twentieth Century. - Calcutta, 1955. - P. 22 - 25)

"... Матеріалістична філософія - логічна заблуда, оскільки вона основана на змішанні об?єкта і суб?єкта. Вона стверджує, що матерія об?єктивна, але в той же час прагне довести, що матерія також є причиною суб?єкта, чого ніколи не може бути"

(Swami Abhedananda. Self-Knowledge. - Calcutta, 1958. - P. 10, 62, 66 - 67)

"... Якщо дзеркало вкрити пилюкою, воно не буде відбивати світло сонця; аналогічно, як дзеркало розуму, чи буддхи, вкрите пилом мирського, воно не не відбиває світла мудрості, який виходить з атмана - божественного Сонця"

(Swami Abhedananda. Self-Knowledge. - Calcutta, 1958. - P. 85)

"... Згідно моністичній веданті, дійсна природа Я, Атмана, чи Брахмана, - це абсолютне знання, чи абсолютна поняттєвість, яка ніколи не змінюється. Функції інтелекту і розуму змінюються, тоді як самопізнання незмінне"

(Swami Abhedananda. Self-Knowledge. - Calcutta, 1958. - P. 86, 94)

РАМАНА МАХАРШІ БХАГАВАН
(Венкатараман; 1879 - 1950)

"... Тотожність людини і Бога є дійсним ототожненням між сутностями, які лише здаються розрізненими. Будучи тотожною з Богом, душа в дійсності є те, чим реально є Бог. Це верховний Брахман - самосвіточна, безкінечна свідомість. Душа здається обмеженим, кінцевим Я з погляду її зв?язку з тілом, яка є продукт незнання"

"... В людині є Его, чи розум, чи як завгодно називайте це. Воно протягом усього його життя розглядається нею як єдина незаперечна реальність, посередництвом якої можна судити про все решту, - реальний світ чи це марево, існує чи ні Бог, добрий чи ні смак цибулі, - але вирішує завжди саме це Я. Воно первинна і центральна реальність, що слугує арбітром для решти. Це те, що слід принести в жертву. Яким словом воно буде назване, не має значення"

(Цит.за: Osborne A. Ramana Maharshi and the Path of Self-Knowledge // Indian Philosophycal Congress. 38-th Session. Souvenir. - Madras, 1964. - P. 45)

"... Той, хто насправді зрікається світу, насправді ж поглинається світом і поширює свою любов на весь світ.... Якщо ви дійсно відчуваєте рівну любов до всіх, якщо ваше серце стало настільки широким, щоб охопити всі творіння Бога, ви не будете відчувати це як зречення чогось і ви просто відійдете від світського життя, як відпадає зрілий плід від дерева. Ви відчуєте, що Всесвіт - ваш дім"

(Цит.за: Osborne A. Ramana Maharshi and the Path of Self-Knowledge // Indian Philosophycal Congress. 38-th Session. Souvenir. - Madras, 1964. - P. 72)

ШРІ АУРОБІНДО ГХОШ
(1872 - 1950)

"... Життя перебуває у стані перманентної війни з Матерією, і битва, як здається, завжди кінчається явною поразкою Життя ... Ворожнеча поглиблюється з появою Розуму, бо він має свої розбіжності як з Життям, так і з Матерією: він постійно воює з їх обмеженістю... і битва в наявності в кінцевому результаті повертається ... у бік часткової і важкої перемоги Розуму..."

(Aurobindo Sri. The Life Divine. - Calcutta, 1943. - Vol.1. - P. 281)

"... Всі реальності, всі їх аспекти і прояви є Брахман - це Абсолют, трансцендентне, позакомунікабельне зверхкосмічне Буття, що слугує опорою космосу, Космічне Я, що підпирає все існуюче ..."

(Aurobindo Sri. The Life Divine. - Calcutta, 1943. - Vol.2. - P. 36)

"... Інтуїція - наш перший учитель. Інтуїція приносить людині прекрасні післання від Незнаного, які є началом вищого пізнання"

(Gems From Sri Aurobindo. - Pondicherry, 1967. - P. 84)

"... Всі релігії спасли певну кількість душ, але жодна з них не виявилася здатною одухотворити людство"

(Gems From Sri Aurobindo. - Pondicherry, 1967. - P. 150)

РАБІНДРАНАТ ТАГОР
(1861 - 1941)

"... Радість - єдиний критерій істини, і ми взнаємо це, коли, торкнувшись Істини, чуємо виходячу з неї музику і відчуваємо радісне привітання, яке вона посилає істині, вміщеній в нас самих. Саме це, а не догматика є правдивою основою всіх релігій"

(Тагор Р. Религия художника // Восточный альманах. - М., 1961. - Вып. 4. - С. 86)

"... Моя релігія базується на узгодженні Надособистісної Людини, Універсального Людського духу з моїм власним індивідуальним буттям"

(Tagore R. The Religion of Man. - London, 1949. - P. 222 - 225)

МОХАНДАС КАРАМЧАНД МАХАТМА ГАНДІ
(1869 - 1948)

"... Релігія, яка не враховує практичні справи і не допомагає їх вирішувати, - це не релігія"

(Gandhi M.K. My Religion. - Ahmedabad, 1955. - P. 599)

"... Бог - це сила. Він є сутність життя. Він - чиста і непорочна свідомість. Він вічний"

(Цит. за: Pyareal. Mahatma Gandhi. The last Phase. - Ahmedabad, 1956. - Vol. I. - P. 599)

"... Я говорю про Бога саме так, як я вірю у нього. Розум безсилий пізнати його... Моя логіка може створювати безліч гіпотез і відмовлятися від них. Атеїст може перемогти мене у полеміці. Але моя віра настільки сильніша моєї свідомості, що я можу кинути виклик усьому світові і сказати: "Бог є, був і завжди буде"

(Gandhi M.K. Truth is God. - Ahmedabad, 1957. - P. 11)

"... Пробний камінь любові - це тапасья, тапасья ж означає страждання"

(Цит. за: Eurasische Berichte, Heft 1,2. November. - Zurich und Leipzig, 1925. - S. 103)

"... Життя - це прагнення. Її місія - добуватися досконалості... Цей ідеал не повинен применшуватися внаслідок нашої слабості та недосконалості"

(Gandhi M.K. All Men are Brothers. - Paris (UNESCO). - 1958. - P. 100)

СВАМІ ДЖНАНАНАНДА
(1895 - 1977)

"... Правильне розуміння того, що Реальність дійсна сутність, вміщена в вас, у мені і всій видимій природі, - це релігія. Процес пізнання Божественного Благочестя в людині і природі є релігія. Проявлення Божественної Сутності і Реальності в чому-небудь Я є релігія. Дійсне усвідомлення Божественної Єдності у всьому через ясний потік пізнання, посередністю всіх наших безкорисних дій, через чисту і возвишену любов, шляхом виховання і дисциплінування фізичних нахилів є релігія. Будувати і створювати гармонічний світ посередництвом усвідомлення і осягнення Божественної Єдності - це релігія"

(Swami Jnanananda. Darsanika Maha Pravachana. Foreword. - Ralangi, 1931. - P. 142 - 143)

САРВЕПАЛЛІ РАДХАКРІШНАН
(1888 - 1975)

"... Людське суспільство як і людські істоти, живе вірою і помирає, коли вона зникає"

(Radhakrishnan S. Recovery of Faith. - ondon, 1956. - P. 9)

"... містицизм - дійсна релігія і основа нової цивілізації, бо містицизм підкреслює корінну сутність релігії - духовність, єдність всього, що існує"

(Цит. за: Singh R.P. Radhakrishnan and the Emergence of a New Civilization // The Aryan Path. --1964. - Vol. 38, N 12. - P. 530 - 531)

"... Якщо ми віримо, що кожний індивідуум несе в собі божественне, то наше ставлення до людей повинне бути ставленням невчинення зла. Ахімса - це ... заперечення ненависті. Нема сумнівів у тому, що всі вільні від страху ... будуть діяти в дусі любові і співстраждання ... Любов основа всякої цивілізації"

(Radhakrishnan S. Occasional Speeches and Writings, series 3, - january 1956. - Delhi, 1957. - P. 263)

ПУЛЛА ТІРУПАТІ РАДЖУ
(1903 - ?)

"... Абсолют - це все, взяте разом, але якщо ми підійдемо до нього з різних рівнів досвіду, ми зрозуміємо його по-різному. З погляду логіки він - Істина; з погляду естетики - Прекрасне; з погляду епістемології - Свідомість і т.д."

(Raju P.T. Introduction to Comparative Philosophy. - Lincoln, 1968. - P. 424)

ТЕЛЬЯВРАМ МАХАДЕВАН ПАННАБОЛАМ
(1911 - 1983)

"... 1. Всі шляхи ведуть до Бога, який є верховним Духом.
2. Духовне завжди повинне передувати в житті.
3. Духовність виражається в універсальній любові і у житті, присвяченому безкорисливому служінню"

(Mahadevan T.P. Outlines of Hinduism. - Bombay, 1956. - P. 249)

назад


goutsoullac@rambler.ru