Поетові
знадвору дзеркало внесли
(на мокрім склі - морозу квіти)
його хотів я до стіни
у теплій в хаті прикріпити
і скоро взявсь за інструмент -
о що то є порив юначий! -
та мати стримала мене:
- ще не чіпай… нехай поплаче…
сяйнула думка (свят Господь,
що нам думок дарує злети!):
немов оце гладеньке скло,
ти відбиваєш світ, поете!
пройшовши холод і біду,
небесний задум ти побачиш,
святу здобудеш чистоту
лише тоді, коли поплачеш!..
***
о Боже мій! я йду невпинно
серед нещастя і краси
і відчуваю - дуже дивно
ти учинив цей світ єси…
Слуга Господній*
Він, мов той пагін, виріс перед нами
мов корінь з пересохлої землі
цвіт Істини розкрив**,
- та люди злі
від Правди відвернулися серцями
зневажений, останній між людьми,
недуги наші Він узяв на себе
і мук зазнав,
- бо так хотіло Небо,
щоб у гріху не потонули ми
ішов, мов те ягнятко на заріз,
своє життя за нашу жертву ніс -
і не почули стогону лукаві
коли блукали ми, як вівці в полі,
Він серед нас чинив Господню волю -
і в Небеса узятий був -
у славі!..
* - переспів "пророка" Ісайї, гл.52 (13-15), гл. 53.
** - і основне тут: "я - в Отці, і Отець - у мені…"
(Євангеліє від Івана, 10:38)
***
чом наодинці тихо плачемо?
куди йдемо, немов сліпці?
не все вимірюється нацією, -
а Божий суд перейдуть всі!
***
станеться: в останні
дні народу цьому
мало буде слова -
треба буде грому…
***
… хоч і Весна, січе немилосердно
із снігом дощ, потоків многозбір
несе шалено води разом з твердю,
і хмари знов закрили сяйво зір;
гудуть вітри, зривають верховіття
високих гір, смереки гнуться там,
а тут, внизу, смиренням вільхи світять
і в такт ледь-ледь покивують вітрам
мені здається, з рідних місць далеких
прийшли ці вільхи й шепчуть про одне -
пригадують мені кохання перше, -
але не хочу я…
хай вітер дме!
хай мрій юнацьких клапті забирає! -
я знов ожив
- хай буде все нове!
хай грім гримить!
- шляху назад немає, -
я знов люблю!
Весна несе мене…
***
"Музыка - есть -
бунт…"
М. Цветаева
Світ неволить?
Не здайся! -
глянь, новий скоро день, -
гримни дверима!
"прощай" не кажи нікому,
лиш "до побачення".
Утікай - у зливу пісень,
у стихію -
музику
- грозу стогромну!
Стріне воля тебе,
немов Січ в давнину, -
Гуляй!
- нехай кров закипить у тобі, -
співай, танцюй!
Музика - є - бунт
проти суєти -
імперії світової…
цей кучерявий клен за хатою
красиво листя вниз кидав,
кивав короною крислатою, -
я все це бачив, все це знав…
я знав цей ризик - йти по осені,
коли вкоротить зрілість дні
і блисне сивина непрошено, -
але не вірилось мені:
- невже розумна це робота,
аби десь сохнути листом?… -
а клен зелене світить жовто
перед химерним Божеством;
його затінить молодь зелено,
наздожене-пережене…
- чому ж згоряють люди, клени? -
як це безглуздя злить мене!…
13.09. - 19.09. 1999
Трек "тіні, відбитки…"
тіні, відбитки,
безглуздий хід,
руки розумні
і плач сиріт,
муки,
машини і чадний дим, -
можеш пити,
можеш стріляти, -
все одно минається світ,
все одно розлучатися з ним, -
… тільки - приємно - молодому -
в екстаз поринати,
тільки - приємно - красивому -
Життя віддавати, -
вмираючи
творити агресивну любов…
25.06.-26.06. 1999
Трек "серце просить неспокою…"
серце учить неспокою,
серце просить - якнайдальше зайти,
серце хоче
шукати щастя
в минущому -
і мінливому, -
віддаючи себе потомкам
у незвідані світи…
8.06.1999 - 29.01.2000
Трек "ще зривається страх…"
ще зривається страх,
коли жалить
іноді смерть, -
і молитва…
старання, страждання,
зітхання,
злість, надія, відвага -
безглузда жива круговерть; -
ще зривається страх… -
з ним ще жити приходить
бажання, -
зерно Воскресіння…
22.02. 2000
Трек "Гра (Футбол)…"
по окресленому полю
жорстке спокусливе видіння -
захоплююча боротьба…
піду,
набравши повні груди
мужності і свіжого повітря,
забивати спокусливий м'яч у спокусливу ціль,
і - як би хитріше це все
обіграти?… -
така життєдайна радість
повнокровного самоствердження…
21.04.- 23.04. 2000
Трек "вона - фіалка серед темно-рудого
опалого листя…"
вона - фіалка серед темно-рудого
опалого листя,
я - її муж …
в наших книгах -
кохання, агресивність,
опале листя і молоді
зелені пагони…
25.03. 2001
Трек "це ж треба так втратити…"
епіграф: "їхня (праведників) надія
повна безмертям…"
/Біблія, Книга Мудрості, 3:4/
це ж треба так
втратити відчуття
тілесності,
це ж треба так
втратити відчуття
часу,
лишити збоку
моди і похоті, -
розумна і грішна
(грішна, бо смертна?
смертна, бо грішна?)
частка грішного світу
шукає ліків від старості-старіння, -
і нерідко тішиться
самообманом…
30.11. 1999
/о 3 40 ночі/
Трек "патріотизм (коли стає неясно)…"
коли стає неясно -
ти на виграшному шляху
чи на програшному? -
тоді плюскотить річка
і тривожно б'ється серце, -
і ти йдеш - крок за кроком -
додому, -
щоб звідти почати все знову…
23.01. 2000
трек "молитва мовчання…"
безмовним стати… в землю перейти,
в дерева й трави… в час німий
розлуки
за вікнами твоїми процвісти,
не відчуваючи в убогім серці муки…
життя новий любити буде цвіт, -
і ти, красива, честь принесеш
сильним…
а потім - змовкне гомін,
стихне світ, -
засохне час у тексті божевільнім…
31.05.99 - 7.06.99
Трек "чи є прогрес?…"
живемо ми у світі,
де
є творчість і прогрес?… -
попри конфігурацію
усталених сердець…
14.04. - 9.05. 2002
назад
p:
Nike Велес - псевдонім сучасного письменника і поета Миколи Гайдаша.
Він народився 6 жовтня 1971 року в селі Лісна Велесниця Надвірнянського ра-йону Івано-Франківської області. Вищу освіту здобув у Прикарпатському уні-верситеті, після чого викладав інформатику і фізику у Надвірнянських ліцеї та коледжі. Зараз в основному займається літературною та філософською діяльні-
стю.
