итаючи класиків марксизму-ленінізму, звертаєш увагу на той факт, що основне питання філософії при всій його "важливості" є мов би прикриттям чогось ще більш важливого, ще більш основного. Те ж саме відчуття виникає від праць Рене Генона, і у марксизмі метафізична вуаль остаточно знімається як В.І. Леніним, так і сучасним російським традиціоналістом Олександром Дугином, який вносить граничну ясність у вчення Генона, відкриваючи його сутність - питання обґрунтування приходу до влади. Згадайте, як нас учили про революційну ситуацію: "верхи не можуть, низи не хочуть...", "зволікання смерті подібно..." Так і в традиціоналістів - "кінець часів", "забуття Первопринципа"... Уся різниця в рятівниках: якщо в першому випадку - надія на пролетаріат, керований партією більшовиків, то в другому випадку - на еліту, що "задасть масі визначений напрямок".
Основна проблема, з яким зіштовхується Олександр Дугін і якій присвячується прославлена його праця "Метафізика Благої Звістки (православний езотеризм)", полягає в тім, що його (Дугіна) духівник Рене Генон бачив точку опори еліти, що формується, у якійсь невизначеній західній організації, може бути, у католицькій церкві (в якій необхідно тільки "повернути її доктрині глибинний зміст", нічого не змінюючи в зовнішній релігійний формі). При цьому прямих указівок на православ'я практично немає. І, можливо, світова громадськість про таку можливість і не догадується... Отож, виправленням цієї прикрої помилки і зайнявся Олександр Дугін у вищевказаному опусі, показуючи всім нездогадливим метафізичну перевагу православ'я (у світлі вчення Рене Генона) над іншими сакральними традиціями, а заодно і власну значимість як духовного вождя.
Перш ніж перейти до подальшого аналізу сучасного російського традиціоналізму і його лідера, варто приділити деяку увагу традиціоналізмові класичному. "Єдиною Істиною людства", за його поглядами, "є Споконвічна (Примордіальна) Традиція, що є поверхчасовий синтез всієї істини людського світу і людського циклу" - поняття чисто метафізичне, доступне тільки рівню чистого знання (Це вам не Енгельс зі своїм блідим духом, що є "вищий цвіт" матерії!). Примордіальна Традиція містить у собі всі людські ідеї, учинки, здійснення і реалізується в історії поступально і фрагментарно. Вторинними істинами є традиційні релігійні форми, що хоч і ведуть до однієї мети, але уже своїм розходженням затуманюють чистоту Єдиної Істини. Зрештою, в часі дроблення Істини доходить до такого ступеня, що вона поступово у своїх проявах перетворюється у власну протилежність. Історично ж людство зі стадії традиційного суспільства, що живе в злагоді з Примордіальною Традицією, переходить до анти-традиційного, у якому зникає не тільки Єдина Істина, але і її вторинні форми. Саме таким світом, згідно Генону, є сучасний західний світ.
Таким чином, ми приходимо до кінця часів, коли все погано, навкруги суцільний занепад і "мерзенність запустіння". Кінець часів незворотний, але еліта, про яку ми говорили раніше, могла б (поки ще є час її сформувати) підготувати прийдешню фінальну трансформацію людства так, щоб вона відбулася найбільш сприятливо, звести потрясіння до мінімуму і "сприяти збереженню того, чому призначено пережити загибель сучасного світу і взяти участь у становленні світу прийдешнього"(Ленін, у всякому разі, обмежувався владою в цьому світі).
Отже, пану Дугіну, щоб очолити східний фланг еліти, необхідна організація. До католиків далеко, та й вони і не так зовсім розуміли метафізичний зміст християнства. Ставка робиться на Православ'я. Показавши його міць вперше у світі з традиціоналістських позицій, Дугін явно намагається натякнути, що в Європейській еліті саме він - духовний вождь. При цьому саме Православ'я Дугін наділяє своїм "особливим" сакральним змістом. Чого коштує його одкровення про "загадковий конфлікт, що відбувся в лоні Трансцендентного, де зіштовхнулися між собою найвищі рівні Абсолюту, які розійшлися у "поглядах" на мету, зміст і якість своєї власної присутності"... А необхідність Абсолютові як гріхопадіння, так і порятунку, та що буде в цьому "повнота кенотичної жертовної орієнтації"! Чи: "У Другому Пришесті закінчується і скасовується увесь час, весь Всесвіт, усі цикли. За цим моментом нічого не буде, як раніш. Це і не золоте століття, і не махапралайя індуїзму. Це парадоксальний прозір між циклами, що вбирає в себе і минуле і майбутнє, захоплюючи іманентну реальність у лійку метафізичної вертикалі..." І так далі без кінця ... Назвати це єрессю було б навіть почесно, скоріше, схоже на "гемороїдальну дифузію перманентної ілюзії...". Усе це потрібно лише для того, щоб довести - і ми не ликом шиті, дуже навіть можемо "побогословствовать"! Завершує книгу "Метафізика Благої Звістки" характеристика сутності деградації Традиції як "відчуження", що пронизує всі сфери буття (торкаючись навіть ангелів) і людського життя в її релігійному, соціальному, економічному й іншому рівнях, перемогти яке зможе лише нова, духовна, релігійна революція.
І ось тут ми знаходимо головне - суть пана Дугіна і його сподвижників, що я характеризую як людиноненависництво, як сатанізм, готовий до конкретних дій, що буде здійснювати благословленна Геноном еліта. Очолить еліту духовний вождь Олександр Дугін, спеціально, як і випливає усім вождям, що написав свою "Майн кампф" - "Мета і задачі нашої революції". Тут духовне невіддільно від матеріального. "У Новій Державі люди будуть оцінюватися тільки за особистою духовною органічною якістю - за наявністю волі, розуму, стійкості, мужності". Зверніть увагу на порядок проходження якостей! Узагалі Дугін перевершив усіх вождів світу. Він збирається правити не тільки в цьому світі, але й у прийдешньому. Тому що еліта не вся загине в катаклізмі Другого Пришестя, залишаться кращі для будівництва нового. "Нова держава буде строго відділена від суспільства, економіки, культури і власне релігії. Вона буде мати сакральний імперський характер..." "Нова еліта буде мати однозначно військову орієнтацію..." Не упевнений, що всі нації залишаться в живих, тому що "народ існує заради вищої духовної місії, і саме виконання цієї місії робить з нації щось більше, ніж прості збори людських індивідуумів..." Поквапитеся, добродії росіяни (а також всі інші закордонні добродії) з визначенням вашої духовної місії, а то Гітлер виявиться вам рідним татком, а Чінгісхан - дідусем.
Твір цей, як і екскурсія в Православ'я, є утвір хворого розуму, заквашеного на приголомшливому заряді ненависті до Життя і любові до себе. Висновки ненав'язливо очевидні - у стосунку до простих людей, "пасивних обивателів, нездатних до ідеальної мотивації трудової діяльності... будуть початі тверді насильницькі міри або репресивного, або примусово-трудового характеру. Люди матеріалістичного, егоїстичного, "комерційного" складу будуть розглядатися як "вороги народу", "вороги соціалізму". Якщо хтось з них не захоче добровільно трудитися на Новий Порядок, їх змусять це робити насильницьким шляхом".
Але ж усе починалося з чистого знання, метафізики, з тихого французького мусульманина Рене Генона. Утім, чому отут дивуватися, якщо "ім'я їм - легіон".
(Стаття взята з alman.novoch.ru/alman/alm1/dugin.htm)
Переклад з російської Оксани - Марії Головерси 
назад
итаючи класиків марксизму-ленінізму, звертаєш увагу на той факт, що основне питання філософії при всій його "важливості" є мов би прикриттям чогось ще більш важливого, ще більш основного. Те ж саме відчуття виникає від праць Рене Генона, і у марксизмі метафізична вуаль остаточно знімається як В.І. Леніним, так і сучасним російським традиціоналістом Олександром Дугином, який вносить граничну ясність у вчення Генона, відкриваючи його сутність - питання обґрунтування приходу до влади. Згадайте, як нас учили про революційну ситуацію: "верхи не можуть, низи не хочуть...", "зволікання смерті подібно..." Так і в традиціоналістів - "кінець часів", "забуття Первопринципа"... Уся різниця в рятівниках: якщо в першому випадку - надія на пролетаріат, керований партією більшовиків, то в другому випадку - на еліту, що "задасть масі визначений напрямок".
