Лінгвістичні особливості політичного дискурсу Австрії
(на матеріалі національної фразеології)

Олег Остапович

Політичне життя - сфера, яка особливо активно послуговується, особливо у мові газетної публіцистики, образно-метафоричними фразеологічними зворотами. Для носія австрійського національного варіанту німецької мови вживання автентичних австрійських виразів є символічним актом, своєрідним підтвердженням культурної окремішності, "ненімецькості".

Комунікативна спрямованість сучасних студій в царині лексичної та фразеологічної семантики зумовила необхідність розгляду функціонального аспекту національно маркованих фразелогічних одиниць (ФО) австрійського мовного варіанту.

Саме їх функціонування в реальному процесі мовлення, використання носіями австрійського національного варіанту, однозначна ідентифікація цих одиниць австрійцями як "своїх", притаманних суто австрійській культурі дозволяє зробити висновок про їх національну маркованість.

Ці фразеологізми містять у семантичній структурі асоціативний, конотативний компонент, сему національно-культурної ідентифікації, тому можуть вважатися національно маркованими у діахронному плані, мають екстралінгвістичну лінгвокраїнознавчу релевантність, співвідносяться із фактами матеріальної та духовної культури австрійського народу.

Ми поділяємо запропоновану Є.М.Верещагіним та В.Г.Костомаровим (5) трирівневу систему аналізу національно-культурної інформативності ФО, хоча і вважаємо, що вона далеко не вичерпує усього розмаїття фіксації й вираження особливостей національної культури семантикою мовних одиниць.

Найчисленнішою серед ФО, що склали предмет нашого дослідження, є група фразеологізмів, маркованих одиничним компонентом-лексемою.

Певні "нейтральні", культурно неспецифічні німецькі лексеми у національній психології австрійців набувають цілком відмінних, символічних рис, що спричиняє національно забарвлені конотації.

Прикладами таких ФО є: sich beim Salzamt klagen - даремно скаржитись

(Salzamt - легендарна вигадана державна установа); jmdn. katholisch machen - виправити когось, наставити на шлях істинний; nicht ganz katholisch aussehen - виглядати ненадійно, підозріло; ich werde dich katholisch machen - я навчу тебе пристойно поводитись (символічне значення лексеми katholisch зумовлене пануванням католицизму в Австрії на відміну від протестанської півночі Німеччини).

Переважна більшість цих символізованих компонентів має культурно-специфічну екстралінгвістичну референційну співвіднесеність, хоча й опосередковану, а такі фрази як sich beim Salzamt klagen - цілком затемнену мотивацію.

Наступні підвиди лексичних компонентів позначають національпо специфічні реалії та явища буття австрійської нації, і тому їх статус національних маркерів не потребує детального обгрунтування.

Власні назви як компоненти ФО.

Ці компоненти складають найчисленнішу підгрупу серед лексичних маркерів австрійських ФО. Серед них переважають антропоніми. Їх умовно можна розділити на підгрупи.

Імена та прізвища відомих діячів австрійської історії та культури:

Kreisky, schau oba / Franz Joseph, schau oba / Sindelar, schau oba - глянь, як погано йдуть справи (Б. Крайський - колишній федеральний канцеляр Австрії, Франц-Йозеф - її передостанній імператор, Матіас Зінделар - відомий австрійський футболіст 30-х рр.); Josephinische Zeiten - спокійні, ліберальні часи (імператор Йозеф І проводив політику лібералізації, сприяв скасуванню кріпацтва, розвитку науки й освіти); Fix Laudon! - чорт забирай! (Фельдмаршал Лаудон - один із відомих австрійських вельмож); Das ist ja Radetzky! - це загальновідомо (фельдмаршал Радецький - одна із найзнаменитіших фігур австрійської історії); Mozartzopf tragen - носити перуку зі штучною кіскою або коротку косичку з власного волосся (на манер В.А.Моцарта.)

Поширені австрійські імена в символічному значенні:

da will ich Veithl heißen - не я буду, якщо це не так; (Veithl - lat. Vitus - поширене австрійське ім'я); Wie Frantischek meint - як вважає середній, пересічний віденець. Не випадково середній віденець носить слов`янське ім'я).

Символічними можуть ставати у національній свідомості австрійців і неавстрійські антропоніми:

echter Piefke sein - бути німцем, прусаком, солдафоном; piefkinesisch handeln- поводитись як прусак - грубо, по-солдафонськи; wie ein Piefke reden; piefkinesisch reden - розмовляти з північнонімецьким акцентом.

Ці вирази мають у своїй основі прізвище напівлегендарного пруського військового музиканта Готфріда Пiфке, який став символом пруського мілітаризму, до якого австрійці завжди ставились скептично.

Імена фольклорних та літературних образів, гра слів у формі антропонімів:

der glaubt, er ist ja Fürst Pämstli - він веде себе пихато, зверхньо, зарозуміло;

jmd. lebt wie der Fürst Pämstli - хтось живе багато й вишукано (князь Пемстль-персонаж комедії, поставленної у Відні під час Конгресу 1815р., можливий натяк на Наполеона); Herr Adabei sein - бути всюдисущим всезнайкою (Томас Адабай - персонаж книги А.Чіаваччі "Wiener Typen"); erzählen Sie es der Frau Blaske - вигадуй більше, розкажи це своїй бабусі (пані Блажке - фольклорний образ наївної, недалекої жінки, від чеського blaha - блаженна, несповна розуму); er ist immer Novak - він - вічний невдаха (аналогічна гра слів у поєднанні із реально поширеним слов'янським прізвищем Новак);

Етноніми та їх ад'єктивні деревати. Ці компоненти також часто відображають історичні контакти австрійців із сусідніми народами:

richtiger Slawiner sein - бути хитрим, лукавим (Slawiner - Slowene); böhmisch powidalen; böhmakelnd reden - розмовляти ламаною німецькою мовою з чеським акцентом, говорити незрозумілою тарабарщиною; etw. böhmisch einkaufen- вкрасти; eingehen wie eine böhmische Leinwand - йти без успіху; böhmische Stunde - дуже довго; böhmischer Fehler - помилка в підрахунках; böhmische Weinberl - картопля; es sind für mich böhmische Dörfer - це для мене китайська грамота; es kommt mit böhmisch vor - це здається дивовижним, незрозумілим.

Довголітні культурні контакти Австрії й Чехії сформували у прикметника böhmisch - богемський стійке конотативне, асоціативне, символічне значення - дивний, незрозумілий неправильний.

Ті ж самі чинники зумовили аналогічну конотацію образу хорватів:

der Mensch ist doch ka Krawatt - він невибагливий, простий чоловік; zahl, Krawat! - плати нарешті! daherkommen wie ein Krowot - бути недбало, брудно вдягненим; etw. krowottisch nehmen - робити щось незвичайним способом.

З періоду турецької облоги Відня 1683р. образ турка у психології австрійців має елементи екзотики, загадковості, незрозумілої сили й загрози:

rauchen wie ein Türke - курити як швець; dasitzen wie ein eingemalener Türke - сидіти непорушно, зручно вмостившись; einen türkischen Rausch haben - добряче впитись.

Інші одиничні прояви етнонімічних дериватів у структурі австрійських ФО мають історичну мотивацію:

auf deutscher Sohle dehen - йти босоніж (образ німця у національній свідомості австрійців має традиційно іронічні, дещо зневажливі риси);

spanische Hochtuerei - зверхня, придворна манірність ( іспанські манери, що панували при дворі австрійського імператора Карла V Габсбурга).

Для німецького національного варіанту описані вище конотації нехарактерні і є національно-специфічними.

Вищенаведені приклади підтверджують висновок про те, що власним назвам національно-культурний компонент семантики властивий навіть більше, аніж апелятивам [4: 70]. Згідно із законом семантичної атракції до антропоцентризму цим компонентам (особливо поширеним австрійським іменам) властиве переважання у їх переосмисленій, фразеологічній семантиці пейоративних елементів [6:13]. Незаперечною є важлива стилістична функція таких компонентів, національно-культузне забарвлення власних назв, наявність у них конотативної семи належності до австрійської мовнокультурної спільноти [пор. 8: 80]. Антропоніми-прізвища найчастіше співвіднесені з конкретними історичними особами, тому мають пряму екстралінгвістичну референцію і більш яскраво виражений національно-культурний компонент семантики ( НКК ). Антропонімічні компоненти-імена мають переважно асемантизований хфактер, перебувають, за вксловом Р.І.Охштата, у "вторинному стані" імені-символа, викликають конотативні асоціації із австрійським культурним контекстом [9: 91]. Лексичні компоненти, що позначають периферію ономастики - національні катайконіми і етноніми, найчастіше виступають у формі ад'єктивних дериватів і виражають переважно не саму етнічну чи регіональну спільноту людей, а певну якісну ознаку

(böhmisch, türkisch, krowottisch).

Усі ці компоненти ФО не втрачають повністю своїх категоріальних і парадигматичних ознак, лексичних значень, перебуваючи, за О.М.Уфімцевою, у стані "відносної актуалізації" [8: 78].

Фразеологічні одиниці, які містять НКК у прямому значенні вільного словосполучення, генетичного прототипу виразу, складають меншу частину аналізованого матеріалу, проте є значно інформативнішими у лінгвокраїнознавчому аспекті. Щоправда, ця інформація не є такою експліцитною, як у попереднього розряду ФО, вона має "зашифрований" характер. Внутрішня форма, мотивуючий образ фраземи, часто невідома самим носіям мовного варіанту, навіть при точному знанні її ідіоматичного значення (найчастіше нейтрального) і коректному вживанні. Комплексний денотат таких ФО - національно специфічна ситуація може (але не обов'язково) викликати складні, опсередковані асоціації із подіями австрійської історії, літературними, фольклорними образами, звичаями, обрядами, віруваннями тощо. Окрім того, за нашими спостереженнями, переважна більшість даних ФО, має комплексну маркованість, тобто містить так само специфічний лексемний компонент. Таким чином, підтверджується слушність зауваження про те, що ФО, марковані лексичним компонентом, майже завжди марковані ще й прямим значенням прототипу або, за термінологією Б.Ажнюка, "мотивовані внутрішньофразовим контекстом" [1: 2]. За тематико-ідеографічним критерієм, внутрішня форма даних ФО, співвідноситься із такими сферами буття австрійської нації.

Історичні факти, політичне життя, офіційна ділова документація:

Kurutzen und Türken! / Die Türken sollen dich holen und Kurutzen! - чорт забирай! (Контамінація асимільованої традиційної німецької лайки Kruzifix! та історично мотивованого для австрійців образу турка як ворога християнства, язичника); einen Kuckuck draufkleben - опечатати (Kuckuck - іронічна назва австрійського імператорського герба - двоголового орла); zum Handkuß kommen - бути на грані краху; etw. mit Handkuß empfangen - сприймати щось прихильно; Küß die Hand sagen- попрощатись; die Hand küssen - приймати дуже сердечно, бути дуже вдячним. Усі вирази, образною основою яких є die Hand küssen, виникли на основі звичаїв і правил поведінки, запроваджених при австрійському дворі Карлом V.

Підсумовуючи сказане, зауважимо таке. ФО, марковані "чистим" прототипом (точніше - цілісним фреймовим образом), як правило, мають затемнену мотивацію, національно специфічна денотативна співвіднесеність їх має діахронний, імпліцитний характер, у синхронній свідомості мовців представлена асоціативним компонентом - національними, етнографічними, соціально-психологічними конотаціями. Навпаки, фразеологізми, "довантажені" національно маркованими лексичними компонентами, мають вищий ступінь експлікації НКК.

На відміну від C.H.Назарова [8: 104], ми вважаємо їх більш мотивованими саме через наявність цих додаткових маркерів.

Досить численна група національно маркованих австрійських фразеологізмів (НМАФ) містить національно-культурні семи у сукупному ідіоматичному значенні фразеологізму, на рівні фразеологічного сигніфіката.

Вони майже не містять у семантичній структурі національно маркованих лексем, прямий зміст їх словосполучень-прототипів переважно нейтральний. Окрім того, більшість із них є єдиними мовними позначеннями певних австрійських реалій, тобто ці ФО окрім фразеореалій є мовними знаками первинної номінації. Абсолютна більшість із них мають перифрастичний характер, це описові аналітичні позначення власних назв, які перебувають на межі між ономастикою та термінологією і є периферійною частиною австрійського фразеологічного фонду.

Примірна ідеографічна класифікація даних ФО виглядає таким чином.

Історичні, політичні та звичаєві реалії:

ein Illegaler sein - бути націонал-соціалістом до аншлюсу Австрії в 1938р.;

Märzveilchen (Märzveigerln) werden - стати членом нацистської партії після аншлюсу; mir - san - mir Gesinnung - австрійська ментальність, національна самосвідомість (від діалектного mir san mir - wir sind wir; іронічне позначення певного ізоляціонізму австрійців); das Rote Wien - "червоний" Відень (в період правління соціал-демократів у 30-і рр.); Väterlicher Despotismus - правління імператора Франца-Йосифа та князя Меттерніха; Die erste Republik- Автрійська республіка з 1918 по 1938р.; die zweite Republik - Австрійська республіка починаючи з 1955р.; Sonderfall "Otto" - гітлерівський план аншлюсу Австрії 1938р.; Nachbar in Not - благодійна акція австрійського телеканалу ORF для допомоги постраждалим в югославській війні (з 1992р.); europäisches Konzert - віденський когрес 1815 p.; große Koalition - урядова коаліція соціалістів і правої народної партії у Австрії в 1947-1966рр.; der zweite bessere deutsche Staat-Австрія в період "австрофашизму" 1934-193 8рр.

Географічні перифрази:

deutsches Eck - південно-східна окраїна Баварії; Kornkammer Europas - Україна; Rom des Nordens - Зальцбург.

Етнічні перифрази:

Herr und Frau Österreicher - середні, пересічні австрійці; die Tschusch - Kolonne - югославські жінки-прибиральниці ( ймовірно від слов`янського "чуєш" ).

Перифразові найменування відомих історичних діячів Австрії:

der alte Herr in Schönbrunn - австрійський імператор Франц-Йозеф; der österreichische Molke - фельдмаршал ерцгерцог Фердінанд; власник молочарні (натяк на відомого пруського полководця Мольтке); Friedens-Bertha - Берта фон Зуттнер (відома австрійська письменниця-пацифістка, лауреат Нобелівської премії); Straßenmeister aus Käärnten - Йорг Гайдер (лідер правоекстремістської Вільної австрійської партії, губернатор Карінтії).

Хоча фразеологічний статус подібних мовних утворень деякі дослідники піддають сумніву, ми вважаємо, що за такими критеріями як аналітична структура ("різноформленість"), відтворюваність, належність до мови, а не мовлення, ідіоматичність, наявність експресивного, переосмисленого змісту, узуальність, зрештою, наявність фразеографічної кодифікації, їх слід зарахувати до периферійних шарів австрійської фразеології. Деякі з цих ФО є одиницями первинної номінації (єдиними описовими назвами певних реалій), інші (як, скажімо, образні найменування історичних осіб) є знаками вторинної, точніше, непрямої номінації. Вони, на відміну від уже існуючих нейтральних власних назв, мають образний, експресивний характер. НКК, який містять ФО даного типу, належить до поняняттєво-диференційних сем історико-етнографічного характеру. Наявність у їх структурі національно маркованої лексики (як наприклад, топоніма Wien), на наш погляд, не впливає на їх вмотивованість, такий компонент сам по собі не несе жодної інформації країнознавчого характеру ані для мовця-носія мови, ані для іншомовного реципієнта.

В деяких ФО зафіксоване й друге ідіоматичне значення (як, наприклад, у ФО böhmischer Dalk, der österreichische Molke). Воно є наслідком, умовно кажучи, "вторинного переосмислення" першого образно-експресивного звороту, а не самого денотата.

Комплексний, ситуаційний денотат фразеологічних єдностей зумовлює, абсолютне переважання серед них дієслівних ФО. Фразеологічні єдності перифрастичного типу (Kornkammer Europas) релевантні у національно-культурному плані, передовсім, своїм сигніфікативним, ідіоматичним значенням. При його незнанні НКС у комунікативному акті на рівні синхронії взагалі не проявляється, ні сама ФО ані її генетичний прототип національно-специфічних конотацій, як правило, не викликають.

Це, однак, не стосується перифразів літературного чи історичного походження: die Kleindeutsche Idee - ідея суверенної австрійської держави (на противагу реакційному Großdeutsche Idee). Сукупний ідіоматичний зміст цих виразів може й не містити НКС, але асоціація із джерелом походження, як правило, зберігається. Особливого розгляду заслуговують вирази типу mit Kanonen auf Spatzen schießen. Сигніфікативний зміст цих ФО "робити щось зайве" має нейтральний, загальнолюдський характер, проте за конотативно асоціації із Австрією. Фразеологізм став інтернаціоналізмом, але більшість австрійців вважають його своїм, через те, що у широкий вжиток в Європі його увів міністр закордонних справ Австрійської імперії граф Дьюла Андраші.

Врешті, невелика група ФО може зумовити енантіосемію і комунікативні труднощі на внутрішньомовному, міжваріантному рівні через відмінності у фразеологічному значенні. Широко вживані політичні терміни-перифрази die erste Republik; die zweite Republik; die große Koalition у Німеччині й Австрії теж позначають цілком відмінні денотати.

Фразеологічні сполучення - звороти із одним переосмисленим лексичним компонентом (за І.І.Чернишовою, 12 ), є найчисельнішою підгрупою серед НМАФ. На наш погляд, переосмислений компонент, переважно, і є національним маркером-носієм НКК як діалектного походження (mir-san-mir-Gesinnung) так і з конкретно-історичним мотиваційним підґрунтям (ein Illegaler sein; Märzveilchen werden). Крім того, лексичні компоненти-маркери можуть мати елементи кольорової символіки: rot wählen, schwarz arbeiten und blau saufen; Fahne rot-weiß-rot. Фразеологічні сполучення, що утворилися на базі крилатих висловів історичного й літературного походження, окрім конкретної предметно-логічної семантики лексемного компонента несуть конотативне навантаження, загальну національно-культурну асоціацію:

etw. unter der Tuchent machen - інтригувати, вести закулісні ігри (за висловом федерального канцлера Австрії Б. Крайського).

Серед фразеологічних виразів в австрійській національній фразеології нами виділено наступні структурно-семантичні розряди.

Прислів'я - "образні завершені висловлювання, що мають повчальний зміст і, зазвичай, специфічне ритмо-фонетичне оформлення" [3: 341]. На думку А.Д.Райхштейна, це "всебічно стійкі фрази, що в узагальненому вигляді констатують властивості людей і явищ, дають їм оцінку або вказують спосіб дії" [11: 40-41]. В сучасній лінгвістиці утвердилась точка зору на прислів'я як мовні одиниці номінативного характеру (що до того ж характеризуються цілісністю номінації), які, попри номінативну, виконують кумулятивну та дидактично-директивну функції [7: 5-6]. Наявність у структурі прислів'їв національно-специфічних компонентів (за нашою термінологією-національних маркерів) забезпечує семантичну єдність цих мовних одиниць, крім того вони можуть вживатися у цілком переосмисленому образному значенні, тобто ставати потенційними фразеологізмами [2: 7-9]. Саме такий цілісний номінативний характер прислів'їв дозволяє, на думку Е.І.Лазарєвої, розглядати їх як потенційні одиниці фразеологічного корпусу мови, що служать засобами експресивної номінації [7].

Сигніфікативний зміст прислів'їв, як правило, має універсальний характер, виражає загальнолюдські цінності через призму власного світосприйняття нації у специфічному мовному оформленні. Це ставить під серйозний сумнів дуже поширений погляд на прислів'я як унікальні й неповторні виразники національного характеру чи навіть пануючої в суспільстві ідеології. Насправді аксіологічні орієнтації більшості народів є приблизно подібними, мають архетиповий характер. Репрезентативні порівняльні дослідження виявили схожі або взагалі ідентичні мотиви у паремійному фольклорі десятків неспоріднених народів. Наявність у більшості народів нечисленних прислів'їв із негативними ціннісними орієнтирами (на зразок ein leerer Sack steht nicht - без грошей ти - ніщо) зовсім не означає переважання здирницьких, егоїстичних моральних установок у будь-якому із цих соціумів,

За нашими відомостями, національно марковані австрійські прислів'я характеризуються наступними властивостями.

Наявність у структурі виразу слів-реалій (харчових, грошових і звичаєвих) та онімічних лексем: drei Wiener gibt es nicht, es gibt immer ein Böhm dabei - на трьох віденців один чех.

Наявність інформації в прямому значенні виразу про звичаї, історичні факти з життя австрійського народу: Bleib mal zu Haus, man weiß ja net, wie das Wetter wird - поживемо-побачимо (походить від вислову австрійського імператора Максимілліана І, який на початку Реформації зайняв вичікувальну позицію); hier - die Sparer, dort - die Zehrer (варіанти: hinterm Sparer kommt der Zehrer; nach dem Sparer kommt der Zehrer, wer's nicht glaubt ist ein Thörer) - один з сошкою, семеро з ложкою (за легендою саме ці слова приписували фельдмаршалу Радецькому, пам'ятник якому у Відні обличчям повернутий до центральної поштової ощадної каси, а спиною - до військового міністерства).

Крилаті вирази - за класичним визначенням Г.Бюхманна: "Слова, які походять від встановлених авторів, стали загальновідомими і загальновживаними як прислів'я" [13: 6].

На думку О.Ахманової, крилаті вислови ( КВ ) - "стійкі словосполучення, подібні до прислів'їв та приказок, але які походять із певного літературного чи історичного джерела" [3: 212]. Ю.Е.Прохоров зробив суттєве уточнення, стверджуючи, що КВ - "нарізнооформлена, семантично стійка мовна одиниця, що є загальновідомою та існує у мовній свідомості людей у формі локальної асоціації із певним автором, твором чи взагалі з літературою" [10: 11].

Проте ми вважаємо за можливе розглядати в якості НМАФ ті КВ, в яких присутній семантичний компонент асоціювання не обов'язково з конкретним автором чи твором, а з австрійською літературою, історією, музичними творами, культурою Австрії взагалі. Оскільки знання чи незнання автора чи джерела походження КВ є суб'єктивним критерієм (як і вмотивованість інших ФО) і залежить від рівня освіченості носія мовного варіанту, ми вважаємо не менш важливим функціональний критерій - частотного вживання при чіткому асоціюванні КВ із власною культурою.

Цілком справедливо, що однієї лише генетичної ознаки походження замало, як щоб виділити КВ у окремий структурний підвид, так і щоб говорити про такі мовні знаки як про національно марковані. З одного боку, ці вирази в структурному й семантичному відношенні не відрізняються від інших фразеологічних виразів [12: 654]. А осколкові утворення можуть набувати форми фразеологічних єдностей чи сполучень, фразеологізації піддягають також перифрастичні найменування.

Так вислів австрійського імператора Максимілліана І, коли він на початку Реформації був маркграфом Граца "ich werde katholisch bleiben und sie katholisch machen, auch wenn es mir Graz kostet" функціонує у австрійському мовному варіанті як у формі фразеологічного виразу ich tue es, auch wenn es mir Graz kostet - я зроблю це за всяку ціну, так у формі фразеологічного сполученняя etw. tun, auch wenn es Graz kostet. Зовнішню асоціацію із Австрією експлікує компонент-топонім Graz, діахронна національно-культурна релевантність сформована історичним фоном фразеологізму. Нами зафіксовані численні фразеологізми - єдності, утворені на основі КВ як їх "осколки" (von der Bühne in die Parterre hiabsteigen - зійти з політичної арени; сказано князем Меттерніхом з приводу власної відставки, зафіксовано у промовах О.Бісмарка). Продуктивними для фразеологізації є перифрази, описові образні найменування явищ, предметів чи осіб, які, до того ж, генетично походять із певних джерел, що, як і перші, асоціюються із Австрією:

Capua der Geister (F.Grillpazer) - Відень кінця минулого століття (асоціація із давньоримським містом Капуя, де під час Пунічних війн від морального розкладу загинула армія Ганнібала); die Sonne von Austerlitz - гіркота поразки (під Аустерліцем австрійсько - пруські та російські війська зазнали поразки від армії Наполеона); die vier in Jeep - солдати союзницьких окупаційних військ у Австрії 1945-1955 рр.

Особливістю НКК авторських перифразів є подвійна національно-культурна асоціація - із автором чи джерелом походження та із реаліями, що складають сигніфікативний зміст вислову.

Зрештою, як КВ-цитати, так і їх осколкові утворення можуть бути марковані (як уже згадана ФО etw. tun, auch wenn es Graz kostet) національно-специфічним лексемним компонентом і, окрім семантичної стійкості, сталості компонентного складу, набувати вирішальної ознаки фразеологізму - ідіоматичності, образно-переосмисленого значення: напр. für den Herrn Bundeskanzler Figl -- Galoschen - на тобі, небоже, що мені негоже. Федеральний канцлер Й.Фігль - глава австрійської держави періоду союзницької окупації 1945-1955рр. Вираз є урізаною формою жартівливого автрійського КВ-приказки: für den Russen - Wolga, für den Amerikaner - Cadillac, für den Engländer -

Rollse-Royce, für den Herrn Bundeskanzler Figl - Galoschen!

Часто первинні цитати набувають скороченої осколкової форми за зовнішніми критеріями - довжина вихідної синтагми, їх незручність для частотного відтворення в мовленні. При цьому зміст вихідної фрази "втискається" у осколкову ФО. Віденська приказка es hat einen Schneider verweht - дме сильній вітер, пов'язана із невдалою спробою замаху на життя імператора Франца-Йосифа і є осколком із тексту народної пісні: Auf der Simmeringer Heid' / hat's einen Schneider verweht / Und dies geschieht ihm schon recht- / warum sticht er so schlecht?

У даному тексті жартівливо відображена неприязнь австрійців до цісаря і певне співчуття терористу, повішеному у віденському районі Simmeringer Heide. Вживання іменника Schneider, можливо, пов'язане із його загальнонімецькою негативною конотацією (пор. нім. frieren wie ein Schneider).

КВ, марковані лексемним компонентом (переважно онімічним - топонімом, антропонімом), за своїми структурно-семантичними ознаками наближаються до традиційних розрядів фразеологічних виразів.

Прислів'їв: лат. bella garant alii, tu, felix Austria, nube! (M.Korvin) - інші хай воюють, ти, щаслива Австріє, одружуйся!; Paris ist zu drei Vierteln amerikanisiert, Wien - verbudapestet (S.Zweig) - Париж на три чверті американізований, Відень- будапештизований.

Констатуючих приказок: Gott erhalte Franz den Kaizer (F.Haschka) - Боже, цісаря храни! (Початок австрійського імператорського гімну); das sei ja Wiener Gesetz (Kaiser Franz II) - цей закон ніколи не бути виконуватись.

Такі ж структурні й семантичні особливості виявляють і КВ, марковані значенням прямого прототипу:

Прислів'я чи ідеологічні фрази та слогани: ein Volk, ein Reich, ein Führer!- один народ, один рейх, один фюрер! (Реакційний девіз об'єднання австрійських земель з гітлерівською Німеччиною в 1938р.)

Констатуючі приказки: Italien ist ein geographischer Begriff (F.Metternich)- Італія - географічне поняття (реакційний вираз імперської шовіністичної політики габсбургівської Австрії); der Kongreß tanzt aber er geht nicht (Fürst Ligne) - Конрес танцює, але не йде, справи не просуваються ( сказано з приводу роботи Віденського конгресу 1815 р., який за численні бали був прозваний "танцюючим конгресом", "європейським концертом").

Експресивно-модальні фрази: die Waffen nieder! - геть зброю! ( назва антивоєнного пацифістського роману Берти фот Зуттнер ).

Окрім літературних і музичних джерел, інтерес для нашого дослідження являють явища політичної та сучасної молодіжної афористики, в тому числі графіті. Їх популярність ще вища, проте нормативна кодифікація утруднена так само оказіональним вживанням:

Volk der Richter und Henker (K.Kraus) - німці, народ суддів і катів (нім. Volk der Dichter und Denker (A.Müsäus); Österreich über alles (H.J.Collin) - Австрія понад усе ( нім. Deutschland über alles (H. Fallersleben); wer Haider säet, wird Mochovce ernten - посієш Гайдера - пожнеш Моховце ( Йорг Гайдер - лідер австрійської профашистської партії; Моховце - містечко в Словаччині на кордоні з Австрією, де всупереч протестам австрійської громадськості розпочалось будівництво атомної електростанції; пор. нім. інтерн, wer den Wind säet wird den Sturm ernten ).

Широке вживання таких трансформованих потенційних ФО у живому мовленні саме й пояснюється тим, що вони позначають актуальні явища й події суспільно-політичного життя Австрії.

Окрім фразеографічної фіксації ФО національного мовного варіанту вирішальним фактором набуття ними статусу національно маркованих є функціонування в мовленні - усному ( що підтверджують інформанти в результаті опитування) та письмовому (в літературних та газетно-публіцистичних текстах ). В літературних текстах, особливо сучасних авторів переважають загальнонімецькі ФО, процент фразеологічних австріацизмів у них порівняно низький (переважно це ФО-аналоги). Це пояснюється тим, що такі твори розраховані на читацьку аудиторію у всіх німецькомовних країнах.

Виняток складає діалектна література ( комедії Й.Нестроя ) та публіцистика К.Крауса, яким властивий яскраво виражений національний колорит. Навпаки, австрійські пресові видання зорієнтовані передовсім на місцевого читача, тому широко послуговуються національно маркованими ФО. Окрім національно- культурної

ідентифікації письмових мовленнєвих актів вони виконують і традиційні стилістичні функції.

За нашими відомостями, функціональну текстову активність виявляють усі структурно-семантичні розряди австрійських ФО.

Фразеологічні єдності:

"Die übrigen Müdchen auf dem Foto sind ebenfalls zum Handkuß dekommen', ärgert sich Weigerstorfer, die in keinem Zusammenhang mit dem Skandal steht". (Wiener/ Basta, Juli 1994,8.21).

Фразеологічні сполучення: "So bin i Illegaler vorn. Illegal... des war damals in Österreich, des war wie heit, wenn man bei aner Partei is". (H.Quatlinger/ C.Merz "Der Herr Karl").

"Joachim Fuchsberger: unter der Tuchent?.. Es ist anzunehmen, daß Joachim Fuchsberger unter die Tuchent kriecht": (Neue Kronen Zeitung, 24.02.1995, S.54).

Часто у австрійських текстах вживаються осколкові утворення від ФО-сполучень, переважно марковані лексичні компоненти, що опосередкованим чином підтверджує нашу гіпотезу про їх стрижневу, символічну функцію: "Geh Klaus, a Bisserl Wienersch muß schon sein, du Piefke" (Neue Kronen Zeitung, 22.02.95,8.52);

"Oiso, Herr Adabei. Sie harn mi do auf a Idee bracht" (Neue Kronen Zeitung, 2.04.95, S.4);

"Erstmals präsentiert Sich Toni Polster im Team mit seinem "Mozart-Zöpfchen" (Neue Kronen Zeitung, 22.02.95, S.50);

Фразеологічні вирази.

"Also wenn der nicht von der Entente bezahlt ist, will ich Veiti heißen" (K.Kraus "Die letzten Tage der Menschheit").

"Mir san mir. und Österreich wird aufstehn wie ein Phalanx ausm Weltbrand, sag ich!" (K.Kraus "Die letzten Tage der Menschheit");

Географічні перифрази: "Sogar ein LKW-Nachtverbot im deutschen Eck wird vorgeschlagen". (Wirtschafts-Woche, Wien, 46/1993, S. 19).

Саме вживання австрійських ФО у культурно специфічних контекстах зумовлює пряму регіональну співвіднесеність тексту, його національне забарвлення і колорит.

Австрійські ФО - структурні аналоги німецьких, як правило, містять дивергентну лексему-маркер, що є кваліфікатором національної маркованості. Різноструктурні ФО-аналоги так само характеризуються семою "впізнавання", національно-культурної ідентифікації, що забезпечує їх функціонування в австрійському мовнокультурному середовищі.

Як лінгвокраїнознавчо релевантні ФО із прямою екстралінгвальною референцією, так і країнознавчо нейтральні ФО, що характеризуються національно-специфічними конотаціями, можуть бути кваліфіковані як національно марковані.

ФО, що містять національно-культурні семи на рівні словосполучення-прототипа або фразеологічного сигніфіката теж можуть виявляти лексемні маркери. Проте, головним чином вони включають інформацію про "ситуативні реалії" - факти з історії австрійського народу, звичаї, обряди, вірування тощо.

Основним ( і часто єдиним ) компонентом, що визначає національну маркованість крилатих висловів, прислів'їв, приказок, експресивно-модальних фраз австрійського походження є комплексна культурна конотація - асоціація з автором, літературним джерелом, загальним культурним контекстом Австрії. Сигніфікативний зміст таких фразеологічних виразів переважно має загальнолюдський, універсальний характер.

Національно марковані австрійські ФО функціонують у австрійському мовному варіанті на засадах паралельного вживання та комунікативної конкуренції із загальнонімецькими зворотами. Значна частина їх не має фразеографічної кодифікації, проте широко вживається в розмовній мові і у масмедіа, особливо у газетно-публіцистичних текстах. Дані ФО характеризуються усіма тими ж стилістичними функціями та текстотворчими потенціями, що й ФО німецького національного варіанту.

Література

1. Ажнюк Б. М. Лингвострановедческие аспекты английской фразеологии: 10.02.04. - Автореф. дис... канд. филол. наук: К., 1984. - 20с.

2. Артеменко Т. П. Специфика семантики пословиц сравнительно с семантикой собственно фразеологизмов // Вопросы семантики фразеологических единиц (на материале русского языка). - Новгород, 1971. - С. 7 - 9.

3. Ахманова О. С. Словарь лингвистических терминов. - 2-е изд. - М.: Сов. энцик., 1969. - 607 с.

4. Верещагин Е. М., Костомаров В. Г. Лингвострановедческая теория слова.- М.: Рус. яз., 1980. - 320 с.

5. Верещагин Е. М., Костомаров В. Г. Национально-культурная семантика русских фразеологизмов // Словари и лингвострановедение. - М., 1982. -С. 89 - 98.

6. Кудина Е. Ф. Фразеологические еденицы с компонентом "имя собственное" современного немецкого и украинского языков: Дис ... канд. филол. наук: 10.02.04. - К., 1982. - 219 с.

7. Лазарева Е. И. Немецкие пословицы как объект фразеологии и лексикографии: Автореф.. дис. ... канд. филол. наук: 10.02.04. - М., 1994.- 26 с.

8. Назаров С. Н. Устойчивые словесные компоненты с национально-культурной семантикой в современном немецком языке (Опыт синхронного исследования). Дис... канд.филол. наук: 10.02.04. - К., 1987.- 219 с.

9. Охштат Р. И. О функционирование собственных имен во фразеологии современного немецкого языка ( к постановке вопроса) // Вопросы фразеологии IV. Сб. науч. тр. Самаркандского гос. ун-та им. А. Навои. Новая серия. - Вып. 217. - 1971. - С. 82 - 92.

10. Прохоров Ю Е. Лингвострановедческое описание русской афористики в учебных целях: Автореф. дис... канд. филол. наук: 10. 02. 01. - М., 1977. -25 с.

11. Райхштейн А. Д. Немецкие устойчивые фразы. - Л.: Просвещение. Ленингр. отд-ние, 1971. - 184 с.

12. Чернышева И. И. Немецкая фразеология и принципы ее научной систематизации // Немецко-русский фразеологический словарь / Сост. Л. Э. Бинович, Н. Н. Гришин. - 1975. - С. 651 - 656.

13. Büchmann G. Gelflügelte Worte. Neue Ausgable. - München / Zürich : Droemer Knaur Verlag, 1959. - 320 S.

14. Ebner J. Wörter und Wendungen des österreichischen Deutsch // Wiesinger P. (hrsg). - Das österreichische Deutsch. - Wien / Köln / Graz: Böhlau Verlag, 1988. -S. 99 - 189.

15. Eismann W. Zur Frage der lexikographischen Berücksichtigung von nicht binnendeutschen Phraseologismen in deutsch-slavischen phraseologischen Wörterbüchern // Palm C.(hrsg.) " Europhras 90" . Akten der internatioalen Tagung zur germanistischen Phraseologieforschung. Aske (Schweden), 12.-15. Juni 1990. - Uupsala. 1991. - S. 43-61.

16. Földes Cs. Deutsche Phraseolgie kontrastiv. Intra-und interlinguale Zugänge.- Deutsch im Kontrast. - Band 15. - Heidelberg : Julius Gross Verlag. - 1996.- 222 S.

17. Földes Cs. Zu den österreichischen Besonderheiten der deutschen Phraseologie // Deutsche Phraseologie in Sprachsystem und Sprachverwendung. - Wien : Edition Praesens, 1992. - S.9-24

18. Muhr R. (hrsg.) Internationale Arbeiten zum österreichischen Deutsch und seinen nachbarsprachlichen Bezügen. - Wien: Verlag Hölder-Pichler-Tempsky, 1993. - 133 S.

19. Pollak W. Was halten die Österreicher von ihrem Deutsch? Eine sprachpolitische und soziosemotische Analyse der sprachlichen Identität der Österreicher. - Wien : ÖGS // ISSS, 1992. - 170 S.

20. Rauch C. Sprache in der Politik ( am Material von Linzer Tageszeitungen) : Dipl. Arb. - Wien, 1998. - 212 S.

21. Wiesinger P. Die deutsche Sprache in Österrich // Wiesinger P. (hrsg.) Das österreichische Deutsch. - Wien / Köln / Graz, Böhlau Verlag, 1988. - S. 9- 31.

22. Wodak R., de Cillia R. Sprache und Macht. Sprache und Politik. - Hannover, 1971. - 110 S.

 

Довідкова та лексикографічна література

1. Куликов Г. И., Мартиневский В. М. Страноведческие реалии немецкого языка. - Минск. - Высшая школа, 1986. - 159 с.

2. Ebner J. Wie sagt man in Österreich? Wörterbuch der österreichischen Besonderheiten. Duden-Taschenbücher. - Mannheim / Wien / Zürich: Dudenverlag Bibliographisches Institut. - 1980. - 252 S.

3. Haberlandt A. Taschenwörterbuch der Volkskunde Österreichs. - Wien : Österreichischer Bundesverlag für Unterricht, Wissenschaft und Kunst, 1953. - l. Bd. - 212 S., ll. Bd. - 186 S.

4. Jonas K., Rosenbohn H.- O. Kleines Wörterbuch zur Landeskunde ( Schweiz, Österreich, Deutschland ). - Odense : Forlaget Sprogboger, Holback, 1994. - 198 S.

5. Kert W., Seydewitz H. ( hrsg ). Wörterbuch der Außenpolitik. - Berlin : Dietz Verlag, 1965. - 751 S.

6. Malygin V. T. Österrichische Redewendungen und Redensarten. - Wien : Österreichischer Bundeseverlag. Pädagogischer Verlag, 1996. - 176 S.

7. Österreich-Lexikon in 2 Bänden. - Wien: Verlagsgemeinschaft Österreich- Lexikon, 1995. - I.B. - 735 S. - ll.B. - 709 S.

8. Österreichisches Wörterbuch. - Wien : Verlag Jugend und Volk, Österreichischer Bundesverlag, 1990. - 501 S.

назад


goutsoullac@rambler.ru