Сюрреалізм

Сальвадор Далі

"... Я категорично відмовлявся вбачати у сюрреалістах просто ще одну літературно - мистецьку групу. Я вважав, що вони здатні звільнити людину від тиранії "раціонального практичного світу". Я хотів стати Ніцше ірреального. Фанатичний раціоналіст, я один знав, що хочу. Я занурюся у світ ірраціонального не в погоні за самою ірраціональністю, не заради того, щоб, уподібнюючись всім решту, із самозакоханістю Нарциса поклонятися власному відображенню або слухняно ловити чуттєві відчуття, ні, моя ціль в іншому - я дам бій і отримаю "Перемогу над Ірраціональним" ... (с. 20)

... В ті дні ... я само собою зрозуміло, поспішив винайти нову релігію, вона була одночасно садиською і мазохістською і в той же час була прямо повязана з параноїдальним станом та галюцинаціями. На думку про неї могло наштовхнути читання Огюста Конта... (с.26)

... Після смерті Гітлера розпочалася нова релігійно - містична ера, що ось-ось загрожувала проковтнути всі ідеологічні течії... (с. 45)

... Моїй країні (Іспанії, - прим.перекл.) суджено відіграти ведучу роль в тому великому русі "ядерного містицизму", котрий стане характерною рисою нашого часу (с. 48)"

(Дали С. Дневник одного гения / Пер. с фр. - М.: ЗАО Изд-во ЭКСМО-Пресс, 1999. - 464 с.)

назад


goutsoullac@rambler.ru