Боліварська революція на марші!

Уго Чавес Фріас

Хочу поділитися з вами роздумами, котрі, сподіваюсь, будуть корисні ... Я хочу поміркувати про Венесуелу, про Латинську Америку, про світ. По-моєму, те, що відбувається у Венесуелі, відбувається не тільки там. Це складає невідємну частину того, що Вівіан Форрестер, блискуча французька письменниця, в одній зі своїх останніх книг "Жах економіки" називає "всесвітньою мутацією". Декілька десятиріч тому на це вже вказував відомий філософ Фрітьоф Капра у своїй праці "Точка повороту". Багато інших мислителів, фантастів, прокладаючих нові шляхи, теж вказували на це вже декілька десятиріч тому. Але тепер, думаю, ми дійсно дісталися до точки повороту. Я вважаю, що зараз ми переживаємо процес всесвітньої всезагальної мутації.

Це відбувається у Венесуелі,та й Росії..., і в Китаї, Європі, Південній Америці, Центральній Америці, Карибському басейні - увесь світ переживає процес перемін, котрий набув особливу динаміку і не зупинеться: адже він ледь розпочинається. Якби і була коли-небудь епоха, сприятлива для оптимізму, думаю, що це як раз сучасна епоха. Тож піднімаймо прапори оптимізму та вступімо у бій за зміни. У Біблії мовиться: для всього, чому суджено трапитися під сонцем, приготовлено свій час. Думаю, час пробив знову ...

То що ж все ж таки трапилося у Венесуелі? Я думаю, це особливий випадок, вартий вивчення .. Сьогодні його можна підсумувати у трьох аспектх. В якості першого пункту я скажу про ефект катастрофи. Другий пункт - ефект відродження, повернення до життя. І третій пункт - ефект революції...

В останні роки у Венесуелі спостерігався ефект катастрофи. Ми здавен несли цей історичний хрест... В останні два десятиріччя ХХ ст. вибухнув ефект катастрофи. Спочатку почалася криза звичаїв, криза моралі. Це був перший етап катастрофи. Це був перший прорахунок, котрий так ніколи і не виправили. Корупція почала розповзатися по всьому тілу і душі нації як ракова пухлина. Президенти ставали злодіями і збагачувалися під прикриттям влади і від імені демократії, використовуючи священне ім'я демократії...

Склалася досить протирічива ситуація. Наша країна багата золотом, нафтою, різними мінеральними викопними, родючою землею для тваринництва та землеробства, великими водними ресурсами, гігантськими та повноводними ріками, безкраїм Карибським морем, невірогідними багатствами, небаченою красою. А результатом цієї катастрофи стала бідність та незаможність 80 процентів населення країни. З кожних 100 венесуельців 80 опинилися за межею бідності Середній клас практично зник. А народні класи стали маргінальними, провалившись у безодню незаможності... І все відбувалося під прикриттям демократії. тому на самміті у Квебеці, куди прибули поговорити про демократію 34 президенти країн Американського континенту, крім Фіделя Кастро, я запитував: "Що за протиріччя! Про яку демократію ви говорите?" Коли у першому пункті Квебекської декларації записували зобов'язання про захист демократії і підкреслювали, що країна, не відповідаюча вимогам демократії, не повинна входити в це коло, я запитував: "Про яку демократію ви говорите? Про демократію якого типу? Про яку? Про ту, що панувала у Венесуелі 40 років?" Ні, не такої демократії бажають наші народи! Що це? Демократія для експлуатації народу? Демократія для того, щоб морити голодом народ? Демократія для приниження народу? Що це за демократія?

... У Венесуелі ця демократія втратила сенс. Скоротривала криза моралі, безмежна корупція, котра потім переросла у кризу економічну. І у Венесуелі забушували "злі демони" економіки, поряд зі згаданою жахливою бідністю виникла некерована інфляція, стали розорятися дрібні та середні підприємства, прогриміла небувала в нашій історії криза. Я говорю про 80-ті роки. Потім ефект катастрофи почав наростати, поки кризи моральна та економічна не призвели до кризи соціальної та політичної... І ось на фоні цієї катастрофи ... на горизонті стали вимальовуватись обриси ефекту відродження...

Венесуельці стали свідками широкого народного повстання. Потрясіння заторкнули народні маси. І в 1989 році відбулися події, печально відомі як "каракасо".Тисячі і тисячі чоловіків та жінок по всій країні вийшли на вулиці незкінченою лавиною, охоплені безмежним відчаєм, щоб по-своєму заявити, що пора вислухати голос народу, який вимагав змін, вимагав зупинити катастрофу; щоб сказати, що Венесуела не піде на загибель, оголошену і проголошену так званою демократією. Тоді почав проявлятися і наростати ефект відродження. І в 1992 році відбувся ще один ярий прорив, що став знаком грядучого відродження. Це були два військових, а точніше військово - громадянських, виступи. Вони були дуже далекі від класичних державних переворотів, що відбувалися в країнах Південного конуса, дуже далекі від явища "гериллізму", від путчиського руху, котрий ріс в Латинській Америці у попередні десятиріччя.

Молоді військові об'єдналися з вітчизняною молоддю, з новими течіями, з реформаторськими течіями. Ефект відродження почав набирати силу, розширювати сферу впливу. І саме ці народні рухи, по-перше, поступово обростали ідеологією, по-друге, організовувалися, по-третє, відкривали нові шляхи...

І ми знайшли шлях, бо сам народ вказав цей шлях. Мова йде не про якихось провіденціальних людей, а про колективний рух, про народ, який вказує шлях, котрий веде цим шляхом, ... Ми оптраємося на небувалу, велику силу, на велику ідею, на замисел, котрий тепер став Конституцією Венесуели. Це Конституція, прийнята 15 грудня 1999 року на всенародному референдумі, увібрала у себе ідеї Болівара, а тому в цей день народилась Боліваріанська Республіка Венесуела...

... Це справжня революція, мирна, демократична, але все ж революція, котра здійснюється на п'яти напрямках, котрими рухається наш революційний процес.

По-перше, це політична революція, пошук політичної рівноваги. У Венесуелі будується нова демократична система. Це, швидше, партисипативна, ніж представницька демократія. Представницької демократії недостатньо...Мова йде не тільки про обрання правителя кожні п'ять або шість років. Мова йде про те, щоб суспільство, організоване у народні збори, через плебісцити, консультації, зоконодавчі ініціативи, через референдуми брало участь у прийнятті основних рішень. Так предписано.

... Наша держава, основана на ідеях Болівара, має тепер п'ять гілок влади. тепер у нас є не тільки законодавча, виконавча і судова влада, але також і четверта влада - громадянська, і п'ята влада - електоральна. Ось п'ять автономних гілок влади, складаючих національну владу...

Другий напрямок стосується соціальної сфери..., соціального боргу... Мова йде про зниження показників бідності, про освіту, про забезпечення фундаментальних прав людини, комплексної і повноцінної освіти, комплексної і повноцінної охорони здоов'я, права на працю, права на житло, права на гідність для всіх, а не для меншості, для всіх і для кожного...

Третій напрямок революції - економічний. Мова йде про перетворення економічної моделі, про створення моделі, що відрізняється від моделі ХХ століття, котра породила багату меншість та бідну більшість, нерівність, експлуатацію, бідність. Мова йде про відхід від моновиробничої нафтової моделі, про перехід до нової економічної моделі - диверсифікованої, продуктивної, гуманістичної, самоуправляючої, ендогенної, відкритої світові, але що опирається на власні сили...

Четвертий напрямок революції - територіальний. Він полягає у пошуці територіальної рівноваги. Мова йде про рівномірне розміщення, про розподіл населення на території, мова йде про розвиток національної території за певними вісями...., створення особливих зон розвитку на півдні, сході і на заході країни. Ціль цієї діяльності - децентралізація розвитку на справедливій основі...

Під п'ятим напрямком я маю на увазі міжнародний, пошук світової рівноваги,... інтеграції. Венесуела вписується в тезу про багатополярний світ. ХХ вік був двохполюсним. ХХІ вік не може бути однополюсним, і він не буде однополюсним. ХХІ вік стане віком відродження полюсів влади, всесвітньої рівноваги ... Венесуела з найбільшим динамізмом приєдналася до механізмів субрегіональної інтеграції - Андського співтовариства націй, ... в котре входять Венесуела, Колумбія, Еквадор, Перу і Болівія... Але Венесуела входить і в Асоціацію Карібських держав, великого Карібського регіона, включаючого Мексику, Центральну Америку, острова Карибського басейну, Колумбію та Венесуелу - весь Карібський регіон (пор.: Україна входить у Циркумпонтійську співдружність націй - ГУАМ та в об'єднання євразійського регіону - Співдружність Незалежних Держав, - прим.перекладача)...

Наша доля - це Південь. Наша доля на Півдні - це створення блоку націй, про котрий говорив Міранда, про котрий говорив Болівар...

Переклад з іспанської Оксани - Марії Головерси Оксана - Марія Головерса

назад


goutsoullac@rambler.ru