 |
Комунікабельність ангелів
(монолог)
Андрій Жураківський
|
- П
одивись, скільки можливостей там тобою невикористаних, скільки країн небачених, скільки рік неперетнутих, скільки слів ненаписаних, несказаних, і ще більше не почутих, скільки снів не побачено і скільки днів не прожито, ночей не виспано, скільки їжі не з'їджено і скільки пива не випито, скільки там таїн непізнаних, а скільки дівок невиграних, скільки рук непотиснутих, скільки сліз невиплаканих і скільки ран незагоєних і ще більше незавданих, скільки радощів і скільки краси неторкнуто, скільки страждань і обману не знесено і скільки уроків не засвоєно, скільки досвіду не здобуто, скільки дверей не відчинено, скільки дітей не зачато, замовлянь не промовлено, скільки сім'я не згублено і скільки шляхів не проторено, скільки раз себе не втрачено і ще більше не знайдено, скільки зубів не стерто і скільки доброго одягу не зношено, скільки кисню ще там не спожито і скільки лайна у землю не перетворено, скільки землі непроорано, скільки розмов не говорено, скільки молитов не казано, скільки вузлів не розв'язано, скільки трав не куштовано, скільки тексту не скановано, законів не переступлено - кохань до трунви не куплено, послуг не надано - загадок не розгадано; коні не їжджені - гроші не пижджені, доремі не римовано - риб не фаршировано, у бубен не бито - землею не вкрито, воду ситом носити - ласки просити; кригу не топлено, вуста не ціловано, щастя не крадене, малий, тобою стільки музики не чуто - скільки фільмів не бачено, людей не забуто - сили не втрачено і так далі, ти дерево навіть не посадив, не присягав жодного разу, скільки помилок не виправлено і ще більше не повторено, скільки задоволення не використано, скільки ризику незризиковано, скільки шифрів не дешифровано, і скільки всього не досліджено, не названо, не пораховано, не зроблено не втрачено не вдосконалено не продірявлено не позначено не закінчено не заплямовано, незрозуміло невдало невідомо неясно непримітно непросто неспокійно, скільки непоміченого, подивися, дурню, чи не це райна Землі?
І ти віриш мені, я бачив оте все, що він називав, і не те, щоб бачив - воно крізь мене оте проходило, і я його проживав. І ніколи ще я не бачив Землю такою красивою, і життя на ній - таким досконалим. Я тільки потім згадав, що був у той момент зачаклований, - одна лиш краса клубилася і сяяла навколо щастя блакитної планети. Я начисто забув про голод, страждання, глобалізацію, ціноутворення, ринок, маркетингові стратегії та генну інженерію, пластичну хірургію, вебдизайн, благодійність, про кров і м'ясо, про кості, про біль, про гінекологію, уринотерапію та лицемірство, про патенти на парламентсько-президентські республіки та масмедія приборкання маси. Забув про гангрену, копрофагію, гельминтоз, отупіння та важке машинобудування, забув, - і ніби не знав ніколи. Не пам'ятав навіть, чого сам оце вчора сюди по власній волі приперся. І зрозумів, що просто не вмів дивитися. Вірніше, бачити не вмів, а не дивитися. Навколо завжди була райна, тільки треба було пройти випробування. От. Але видавалося мені все те занадто ясним, і тому підозрілим.
Отож, я на те все кажу йому:
- Пане ангеле, але ж навіть якщо я зараз повернуся на 180 і піду назад - хіба щось зміниться? На світі точнісінько так же залишиться повно можливостей невикористаних, скільки країн небачених, скільки рік неперетнутих, скільки слів ненаписаних, несказаних, і ще більше не почутих, скільки снів не побачено і скільки днів не прожито, ночей не виспано, скільки їжі не з'їджено і скільки пива не випито, скільки там таїн непізнаних, а скільки дівок невиграних, чи не так? Я ж всеодно не виграю всіх можливих дівок і усе пиво на Землі не вип'ю? Всі сигарети не викурю ані всі гроші не витрачу? Я точно знаю - ні усі дощі не випадуть, ані усі сніги; ріки не перейду, долини не перетну, жоден астероїд навіть іменем моїм не буде названо, вершини усіх гір не потопчу, хвилі морів носом металевим не збороную, пасіка моя бджолині рої не вмістить, а акваторія моя - риб, простори мої і атмосфери - птахів та комах, а гущавини мої не розраховані на розмаїття земних дерев, і кущів, і трав, і грибів, на усі кактуси, ліани, мох та плісняву, всю флору і фауну, словом; кров уся по жилах мені не протече, приходи усіх тяг не звідаю, сни мені усі не присняться, релігії всі не сповідую, таємних наук не навчуся, ні бодхісатвою не стану, ні навіть прикладом для кого-небудь, болю достатнього не відчую, покарань усіх не знесу, лупи з голови не вичешу, отож, що ти мені городиш, ангеле? Пояснюй давай.
-
- Невже ти, - відповідає, і при цьому губи його не рухаються, - думаєш, що лише для того я отут стою, аби померлих мудаків у чомусь переконувати? І тим більше добровольців?..Ти не розумієш, що без черги пхатися по меншій мірі нерозумно? Я можу взагалі не розмовляти з тобою, від твоїх переконань НІЧОГО не залежить...Та вже, чоловіче, раз ти такий серомудрий - слухай:
Тобі потрібно повернутися назад з тієї причини, що ти хоч і опосередковано, але все-ж пов'язаний із однією важливою історією. Коротко кажучи, через 2 місяці ти закінчиш університет, і у жовтні отримаєш повістку з військкомату, у листопаді пройдеш медкомісію, і терапевт виявить підозру на піелонефрит у зв'язку з підвищеним вмістом лейкоцитів та білків у сечі, і тебе буде направлено на амбулаторне обстеження до центральної міської клінічної лікарні у відділення урології. Там ти пробудеш тиждень і познайомишся із юнаком, який щойно переніс операцію на лівому яєчку, Михайлом Гринівим, - йому судилося стати твоїм кращим другом. Ви зійдетеся на ґрунті спільної пристрасті до читання Булгакова. Отож, саме він повідає тобі про унікальні ліки, які виготовляють із каменів, що утворюються у жовчному міхурі свині. Отож, саме він знайде людину, яка знайде людину, яка знайде канали збуту, і ви почнете правдами і неправдами добувати камені, порпаючись у свинячих нутрощах. І обоє станете при цьому веґетаріанцями. Вам вдасться збути у Польщу кілька партій каменів, після чого на вас почнуть полювати місцеві кримінальні угрупування, і необхідно буде зникнути. Із фіктивними паспортами ви виїдете до Греції, де ти згодом одружишся на медсестрі Оксані зі Львова, що потрапила в секс-рабство у передмісті Афін. Зв'язки твого вірного друга у Греції допоможуть вам розпочати власний невеликий бізнес - підшуковувати роботу для українських нелегалів. Але цього буде мало, і новий твій афінський друг Олег Кривенков на прізвисько Капчьоний візьме тебе у свою справу - контроль над кількома сутенерськими конторами та над розповсюдженням наркотиків у одному із районів Афін. Твої справи будуть просуватися, проте поступово перестанеш ладити з Оксаною, що в основному буде обумовлено вашою неспроможністю привести на світ Божий нащадка, а також набутою наркозалежністю та змінами у психоментальній та особистісній сфері, які із вищезгаданої залежності безумовно випливають. До того ж, ти почнеш підозрювати Гриніва у підвищеній зацікавленості щодо Оксани; не обійдеться без внутрішньовідомчого мордобою, і ти почнеш думати, чи не Лихий тебе раптом поплутав на пічі бордельовій оженитися.
Почнуть відмовляти нирки та печінка, випаде половина волосся, переживеш гонорею та гепатит, зітруться зуби, впаде зір, схуднеш, плюс хронічний бронхіт, організм у 32 роки виявиться зношеним. Оксана ж загине, спровокувавши автокатастрофу в Італії, 4 жертви, 6 травмовано, а саме -захлинувшись блювотними масами при керуванні твоїм автомобілем у стані алкогольного та наркотичного сп'яніння; Гринів вступить у коаліцію проти тебе із лохами із угрупування Каші, Капчьоний же виявиться просто тупим лайном. Андрюха Плісецький відкинеться прямо у дискотеці від овердози china white, - отож ти повернешся назад в Україну, і через 7 років відсутності застанеш своїх батьків постарілими, проте ще живими. Коротше, там ти одружишся з дівчиною, що всі свої 24 роки прожила на сусідній вулиці, і від тебе вона народить сина. От для цього ти і повернешся зараз туди, звідки прийшов - на нашу прекрасну блакитну планету, райна Землі, Евразія, Україна, Івано-Франківськ, вул.Мазепи, 89а / 71, 7 травня 2001р, 21:34 за київським часом...
- А при чому тут мій неіснуючий син? І взагалі, що це все означає?
- Якщо хочеш і це знати, - каже, - то твій син створить божевільну музику, від якої плакатимуть мільйони людей. І наплачуть ціле озеро сліз. От.
А коли ви плачете - ми сміємось...
Така відповідь тебе задовільнить?
назад
