про нове тіло
з першого дня незлюбив її, підозрював у переховуванні бозна яких бридких таємниць, що їм місце у найвіддаленіших зморшках на п'яті світу, у складках на рукаві земної кори, в серці розтопленої тверді, у лаві і маґмі, на дні океанів, що були колись містами - вони впали задовго до вигнання з Едену, до появи Дерева добра і зла, до Змія і його яблук, задовго до першої інфузорії, що розвинулась згодом у стада людиноподібних мавп / не любив я цю дідькову криницю - від неї будь-чого можна було чекати / та і отримав я невідомо що / минулого літа-оте намисто із слонової кістки у відрі прийшло / красивих форм - несиметричних і незвичних / тільки Ліні його показав, а вона нібито і не надто здивувалась, дізнавшися, що воно - з колодязя / не стала його міряти, принаймні, ніколи я Ліну у ньому не бачив / воно й добре / мені теж так здається, що ця річ не з тих, які на шию вішають /голос чув звідти декілька разів, а може й не голос, а звук, ніби ритмічне бамкання / ніби далеко внизу музичний інструмент чомусь б'ється у стіни криниці / ковзає по кам'яних рукавах підземної сорочки води , лунає по шиї води високо вгору, ледь чутно, до мене, назовні / у квітні - п'ятикутний зуб / у формі зірки, вістрям вниз, корінням-променями вгору / за розміром більший від людського, на зуб звіра несхожий / ви думаєте, мені цікаво із якої саме він пащі ?/ схиляюся до думки, що не приведи Господи її коли-небудь бачити і що-небудь спільне із її володільцями мати / Ліна каже, це пам'ять землі свої нігті на поверхню випльовує, а потім з них зло виростає / отож не треба велетня під ногами тривожити / ставитися слід до землі з почтом, а також до її дітей і фантазій / а може то глибинна течія розмила геологічні пласти, приховані й давні / а може там тріснув підземний старий струп, присипаний міріадами років, і все виринає чомусь знову, хоча поховане було назавжди / нам цього не зрозуміти / здається мені, що це речі не з тих, що ковтаються і перетравлюються / приймаємо це як воно є, / і тому блищать тихо намисто із зубом у потаємному сховку, а ще голоси б'ються в криниці / монотонно, наче молитвою пахнуть / але минулого четверга прийшов лист у пляшці, уявіть, як у дурних книжках, як у дурнуватих фільмах / лист на твердому папері, у темній непрозорій пляшці товстого скла / почерк дивний і красивий, букви ніби відтяті / ми прочитали його, а тепер наводжу тут повністю:
" люба моя маґдалинко!
вибач насамперед, що пишу до тебе аж зараз = стільки не давалася чути, але все так змінилося з того пам'ятного часу, що був наш = певно цікаво тобі, як юліан і март = то знай, що потрапивши заміж за марта, одружилася з обома = маєм старий будинок = замкова, 84 = юліан знає про марта, а той про юліана ні = юліан зі мною по вівторках та п'ятницях, а скурвого сина марта це не дуже й обходить = надто зайнятий = він вирощує штучні істоти, гомункулів, людей у пробірках, магічних його чоловічків, шиє для них одяг із зміїної шкіри, годує ладаном з товченим язиком, читає їм задом наперед, вони вчать його танцювати філософського танцю країни, звідки вони прийшли = позапісля вчоразавтра, повсякчас і навмання = у ліжку із нього сиплеться сіль, у ніздрях він носить по діаманту = його жар міг би розтопити і льодову брилу, ба, навіть білого короля, імператора айсбергів = та март користується ним, щоб підійматися і кружляти, повільно світитися блідозеленим болотяним світлом, і з виряченими очима, абсолютно по-ідіотськи висіти у двох метрах над комином у оточенні тих маленьких засранців = і тут починають звиватися у перших конвульсіях свого філософського танцю = март найжалюгідніший із них = дриґається із відкритим ротом, а його величезний прутень стирчить, мов бісова антена = нещодавно приволік цілу купу якихось старезних мап із чудовиськами по кутах, гігантські книжки у шкіряних обкладинках, порошки, невидимі фарби і двійко фарбованих ними дівчат = на цілий тиждень зачинився у клятій лабораторії = юліан вийшов із горщика, цього разу із довгим м'язистим язиком, обернутим навколо шиї = ми цілих 6 днів кохалися, він пестив мене і лизав, як цукрового півника = я смоктала його як ніколи раніше ! = ми незчулися, як зійшов сніг, розквіли орхідеї, заплетені в коси сон-трави, а земля, змочена плином тіла, здригнулась = вежі дабу породили низький вібруючий звук, привертаючи воронів, вавилонські човни випустили тисячі блудниць із теплих вологих трюмів, і всі вони одночасно проказали одне слово, від якого знову затрусився просякнутий піною ґрунт, і здиблені насіння рослин почали із божевільною швидкістю проростати = гриби екстатично розкидувати свій дорогоцінний міцелій, дерева жбурляли перестиглі плоди, звіявся вітер, почулася пісня, хресним ходом укрили все небо птахи = перший мох уповзав на вологі тканини, перша пліснява родить себе на твоїй лагідній шкірі, змученій від тертя = вибач, маґдалинко, але я певна, що тобі це цікаво, тому й намагаюсь донести до тебе уривки свого глупого незрозумілого задоволення, та чуття, та інстинкту, що править мені за життя = тоді увірвався переляканий март, і став говорити з юліаном по-чоловічому, не знаючи, хто він, змусивши спершу прибрати язика до кишені = ю знову сидів у горщику, а м захотів показати мені те досягнення, над яким працював = величезна машина, названа ним як "пікзель домінанта" = каже, що може за допомогою неї загинати темпорарум, утворюючи кола, петлі або спіраль = видозмінювати субстанційні одиниці та нігіляри, але не безпосередні предмети за фізичним контактом, хоча, в принципі, це можливо, та слід вираховувати коефіцієнти рівноваги конкретних зв'язків та сукупностей !це я цитую тобі нашого вилупка марта, солодка моя маґдалинко! = а потім м виграв мене прямо на килимі, а двоє невидимих дівчат допомагали нам = аж діаманти випадали із носа = у марта є ще одне обличчя, нижче спини = март носить яйця під пахвами = увесь свій сік він збирає у флакон, наповнений попелом фенікса = він вірить, що возродиться з себе самого = життя мені з ними нема, бо люблю обох однаково, а це може порядно набриднути = їй-бо, перетворю їх на що-небудь, і носитиму із собою як сувеніри = а може тобі перешлю = а от ю зовсім інший - він гуманітарій, езотерик і еклект = його горщик - то не посудина, а вхід = гадаю, він не має дна, а тягнеться тунелем на милі і милі = простори - то його спеціальність, там його кабала, там лежать лавразія і ґондвана, там світовий океан відшаровується від ненароджених сліпих атлантид, там вільні кімнати = а нещасливі з людей там мандрують уві сні = князь тремтячих і заглиблених = у вухах у нього слова усіх мов, і мертвих і живих = він тримає ссавців і рептилій, і вони підгинають хвости, змії ковтають хвости, змії вповзають на чашу з нектаром = він просить мене у місячні носити між ногами мисячі хвостики, а потім робить з них легкі смерті для дітей і для хворих старих = він бере мою слину, він на ній місить глину і виліплює першу дитину, що народжується в кожній триста одинадцятій сім'ї, я його хоббі = а ще музика і медицина, геодезія і картографія, слово і тіло, елевтерія та евтаназія, а також квіти і коні, вітер і риби, течії та птахи = знає він і долі усіх зниклих безвісти = це він придумав героїн ї електрогітару, він розсунув море = по вівторках гіркий, а по п'ятницях він солодкий = ю спонсорує терористичні організації і надихає містиків та анархістів = вчить людей мізантропії та чорному гумору = він також винайшов їм гроші = його язик - ліана, береги -кисіль, а вода - молоко = скоро вже побачимось ми, маґдалинко, трошки треба ще зачекати, я прив'язалась до них, але їй-бо, перетворю їх на пару рукавиць, або пару папужок, або пару котів = вже почала я шлях назад !вперед? це однаково не наша мова!, і тепер насолоджуюсь тілом підлітка !хе-хе-хе! = ти чекай мене, рідна, і пошвидше давай мені знати себе = цілую, тоненька моя
твоя K "
/ отакий лист / ну а що додати тепер? / вам все уже зрозуміло і без мого нездалого коментаря / не міг я не піти на замкову, 84 / там у прекрасному стані великий будинок, а в будинку живе п'ятирічна дівчинка із двома кошенятами - білим і чорним /
/ вона, K. /
/ пройшло біля двох років / наш колодязь мовчить / ми якимось нереальним чином успадкували будинок 84 / нібито від моєї канадійської тітки / назвали її катя / тепер Ліна годує її груддю / скоро катя ввійде всередину Ліниного тіла / лишається лише дочекатись зачаття /
назад
