*MESOGAIA*
Imperium Internum
(РОССИЯ - УКРАИНА - БОЛГАРИЯ)


Надурак Віталій.
Моральний ренесанс - ХХІ століття.

Мало не однозначною думкою, яка поширена в наш час та стосується моральної ситуації сьогодення є переконання у її критичному стані, глибокому занепаді. Проте окремі факти морального життя сучасності (йдеться про західний світ, який є авангардом цивілізаційного поступу, отож, особливості його розвитку є визначальними у розвитку цілого людства) дають нам підстави вважати, що ситуація зазнає змін і ми стоїмо на порозі (і швидше за все вже його переступили) зростання ролі морального чинника у суспільному, житті.

Цілком очевидно, що від часів Ніцше і все ХХ століття західний світ переживав стан моральної кризи, яка була покликана до життя багатьма чинниками, що були вже достатньо осмислені дослідниками, отож, до них ми повертатись не будемо. Теза, яка буде обґрунтовуватись у даній статті може бути сформульована наступним чином: у суспільному житті людства помітні ознаки, які засвідчують, що моральні цінності знову із притаманною їм колись силою починають притягувати людей, а ті, у свою чергу, з готовністю відгукуються на цей заклик і намагаються утверджувати їх у життя.

Отож, перейдемо до викладу та аналізу фактів.

Тривалий час та частина людства, яку прийнято вважати західним світом перебувала під впливом християнської моралі і керувалася нею (у відповідних межах, зрозуміло). Ф.Ніцше помітив, відчув її кризу, формалізацію і врешті "фортеця пала" - з неймовірною швидкістю світ позбувся старого морального каркасу, давши вихід несвідомим потягам та свідомим інтенціям гедоністичного, переважно, забарвлення. Перед цим був період своєрідної екзистенційної фрустрації, коли людина, поставши перед обличчям порожнечі, наче застигла перед нею. Проте достатньо швидко цей вакуум, який виник на місці втрачених цінностей та ідеалів, був заповнений тим, що, образно кажучи, "найперше потрапило під руку" - насолодою, яка не знає меж, розпустою, потуранням різноманітним патогенним нахилам і потягам, загалом, тим що до моралі, яка передбачає самообмеження, ніякого відношення не має. Гедонізм став одним із крайніх проявів "кризи цінностей", коли людина звернулась до чогось, що протистоїть моралі і взяла його на заміну цінностям традиційної моралі. Тобто відбувся достатньо парадоксальний проте очікуваний переворот, коли на місце моралі стало безмежне задоволення (його плотська сторона), яке традиційно якраз за рахунок моралі долалось, завдяки чому, зрештою, людина стала людиною. Проте цей період тривав не так довго, як того можна було очікувати. Очевидно, З.Фрейд дещо переоцінив силу лібідозних потягів, недооцінивши того що він назвав Super Ego. Стає все очевиднішим, як зауважив це Жиль Ліповецки, що: "Насолода життям, яка не знає меж, розпуста, розлад почуттів - ніщо з цього не являє собою ні образ, ні можливе майбутнє нашого суспільства; інтерес до психопатичних натур зник і "бажання" вийшло з моди" [3].

Звичайно, всі ті явища, які засвідчують аморальність нашого часу, в більшості зберігаються, проте, водночас, з'являються й ознаки, які засвідчують все стійкіше прагнення до того, що прийнято називати моральним життям.

До певної міри показовим у даному плані може бути "сексуальний скандал" з екс-президентом США. Америка, яка вважалась оплотом гедонізму, безвідповідальної свободи та сексуальної вседозволеності надзвичайно критично відреагувала на аморальну поведінку свого керівника в особистому життя. Його вчинок, який першопочатково, здавалося б, не ніс ніякого негативу для життя американського суспільства, викликав великий резонанс і, що суттєво, обурення громадськості. Негативна реакція від неправдивого свідчення під присягою була згодом, першою ж була реакція на сімейну зраду. Звичайно, тут не обійшлося без патологічного інтересу мас-медіа до особистого життя відомих людей, політичної боротьби тощо. Проте, серед іншого, і можливо, в першу чергу суперечки в американському суспільстві точились саме навколо моральної сторони справи. Це був показовий сигнал того, що мораль знову стає вартісною величиною у суспільному житті, причому величиною першого порядку.

Підтвердженням цього ж висновку може бути факт появи в тих же Сполучених Штатах руху за дошлюбну чистоту, який, як не дивно, набуває все більшої популярності (один з них носить назву "Срібний перстень"). Молоді люди дають обіцянку не мати статевих стосунків до шлюбу, як того вимагають традиційні моральні вчення. Причому приходять вони до такого прагнення не внаслідок сповідування цих моральних систем, а через "вибіркову увагу" до деяких їх елементів. Можливо тут спрацьовує частково й суто утилітарне прагнення - вберегтися від численних неприємностей, які супроводжують невпорядковане статеве життя - проте відомо, що багато моральних норм, приписів містять елемент утилітарності і це не позбавляє їх статусу моральних. Загалом, факт появи такого руху, очевидно, є свідченням втоми суспільства від культу примітивної насолоди, своєрідного розчарування в ній. Люди намагаються віднайти душевний спокій серед мінливого та бурхливого у своїх постійних змінах світу, чистоту совісті, дати які (у його справжньому, не спотворену вигляді) може моральний чинник. Культ насолоди не виправдав сподівань. Зрештою їх і не було. Ідеали стриманості, самообмеження, поміркованості поступово знову входять "в моду".

Однією з провідних ознак сучасного світу є надвисокі темпи розвитку науки та впровадження у життя новітніх технологій на них базованих. Ще кілька десятиліть тому, ознайомлюючись із науковими досягненнями, суспільна думка в першу чергу переймалась технічною стороною справи, перспективою покращення життя яку вона дає. Цьому були присвячені безліч статей, теле- та радіопередач. Сьогодні така ситуація поволі змінюється. Все частіше першою реакцією суспільної свідомості на подібні зміни є моральна стурбованість перспективою застосування цього винаходу або ж перспективою продовження досліджень у даному напрямі. Широкі верстви суспільства переймаються цією проблемою, що знаходить своє відображення у мас-медіа, масових та елітарних видах мистецтва. Можливо, головною причиною появи такого почуття є страх за майбутнє. Проте, як було показано Гансом Йонасом, такий страх для моральної свідомості сучасної людини є аж ніяк не зайвим. Туманні перспективи покращення життя перекриваються турботою про збереження життя як такого, що й спонукає суспільну свідомість все частіше перейматись проблемою обмеження нестримної експансії НТП. Вона починає перейматись не тільки поставленою метою та суто технічними засобами її досягнення (цілераціональність), але питаннями легітимації поставлених цілей (ціннісна раціональність).

Відомі шведські вчені-економісти К'єл А. Нордстрем та Йонас Ріддестрале у книзі "Бізнес у стилі фанк", описуючи нові сенсаційні стратегії сучасного підприємництва, зауважують, що перша з них пов'язана з етикою. Успішний бізнес - це етичний бізнес. Час компаній, які в погоні за прибутками відверто нехтували нормами моралі поволі відходить у минуле. Завдяки ЗМІ, які глибоко проникають у наше життя і незрівнянно глибше у життя та справи відомих людей, компаній виникає ефект "прозорості" суспільного життя. Різноманітні факти діяльності тих чи інших бізнес-структур дуже швидко отримують масовий розголос, особливо якщо вони носять негативний відтінок. Випадки їхніх дій, які не сумісні з нормами моралі, або ж навіть особисті аморальні вчинки керівників цих структур швидко стають надбанням громадськості. Як зазнають вищезгадані шведські дослідники "Повна прозорість виявить всяку безсовісність" [2]. Ці факти обов'язково вплинуть на рівень прибутковості таких компаній, який неминуче впаде. Споживачі, партнери, клієнти, інвестори, відмовлятимуться, кожен на своєму рівні співпрацювати з такими структурами. В цьому елемент демократичності ринкової економіки. За рівності інших показників перемогу в конкуренції отримуватиме підприємець, який враховує цей фактор. Отож, підсумовуючи власні думки та даючи пораду підприємцям Нордстрем та Ріддерстрале зауважують: "Етика повинна поширюватись на всіх і на все. Етика має бути у всьому, що б не відбувалось у компанії. Вона повинна слугувати постійним керівництвом до дії. Ви не можете бути трохи етичним або ж етичними тільки тоді, коли це вам вигідно. Етика є абсолютною" [2].

Слід зауважити, що подібний ефект прозорості активно діє і в політичному житті. Аморальну поведінку політиків, чи навіть людей з ними пов'язаних дуже важко приховати від ЗМІ, і це неминуче позначається на їхній успішності, може навіть привести до краху політичної кар'єри (приклад з Б.Клінтоном це підтверджує). Звичайно, все це можливе тільки в демократичних країнах, де в повній мірі реалізовує себе свобода слова.

Отож, серед цінностей сучасного суспільства частка примітивного гедонізму, нестриманості, інтересу до жорстокості, антиморалі та антиконституціоналізму поволі зменшується. Їхнє місце посідають інші цінності, ідеали та проекти. З одного боку це культ спорту та здоров'я, що охопив значну частину цивілізованого людства. Свідчень цього - безліч, і, зокрема, маса літератури, статей, теле- і радіопередач присвячених спорту та здоровому способу життя. Ідеалом, який посміхається до нас із рекламного продукту є здорова молода людина, "спортивної тілобудови", часто відомий спортсмен. Саме такий тип є героєм нашого часу. Вартим уваги фактом є також те, що шлях до здоров'я шукається у нетрадиційній медицині, через лікування природними засобами, спостереження за власним організмом і т.п., тобто не долаючи природу, а слідуючи їй.

З іншого боку, поряд із відходом від аморалізму, в суспільстві чітко помітний процес "повернення святинь" - зростає інтерес до східних релігій, езотеричних вчень, теософії, каббали, різного роду культів та сект і, звичайно ж, до традиційного християнства. Звичайно ж не всі з названих вчень чинять позитивний вплив на душу реципієнта (йдеться, в першу чергу, про деструктивні культи і секти), проте в даному випадку для нас є показовим саме бажання людини серед збуреного пристрастями світу звернутись до духовних абсолютів і, власне, їх пошук, який, природно, не завжди буває вдалим. Як засвідчує статистика, останніми роками серед мешканців великих європейських міст намітилась тенденція до зростання релігійності. Так, згідно опитувань соціологів зі служби European Value Systems "жителі великих європейських міст переживають духовне відродження" [1]. Підсумувавши статистичні дані за останні 10 років на початку ХХІ столітті соціологи отримали такі цифри: в Брюсселі, наприклад, частка мешканців, які заявили про свою релігійність, зросла за останнє десятиліття з 48 до 59 %, в Лондоні з 51 до 82 %, у Відні з 62 до 64 %. Разом з тим зросла також кількість тих, хто регулярно відвідує недільні богослужіння: тільки в Брюсселі їх збільшилось з 17 до 29 %. І хоча загалом у Західній Європі за рахунок жителів сільської місцевості та малих містечок релігійність населення все ще йде на спад, проте саме її зростання у великих містах є показовою. Адже саме вони були і є найчутливішими до змін духовного клімату, як і до будь-яких змін взагалі. Всі суспільні трансформації розпочинаються саме з великих міст, згодом перекидаючись на сільську місцевість, яка в силу прихильності традиціоналізму, повільніше засвоює нові віяння.

Ведучи мову про поворот до духовності загалом та моралі, зокрема, треба відмітити, що відбувається він на якісно новому рівні, в новій формі. В секуляризованому суспільстві жодне вірування вже не нав'язується традицією або оточенням, як носієм цієї традиції. Отож, прийняття людьми тих чи інших вірувань, ціннісних систем відбувається не за примусом (активним або пасивним, тобто автоматично), а за власним вибором. Ці цінності є вибраними людиною свідомо, керуючись вільним вибором. В такому випадку вони повинні стати набагато ефективнішими та дієвішими, оскільки будуть саме внутрішнім стимулом до дії. Отож, нова моральність має всі шанси стати щирішою, "чистішою" аніж попередня, традиційна (яку, власне і піддав критиці Ф.Ніцше за її формалізм), оскільки ґрунтуватиметься не на примусі, зворотною стороною якого якраз і є формалізм а на свобідній волі.

Мораль, як і інші явища дійсності, перебуває у стані постійного розвитку. Якщо оглянути історію еволюції європейської моралі, то цілком очевидним буде існування фаз нестабільності, які передували появі нових форм порядку. Римська імперія перед появою християнства як офіційної релігії у моральному житті являла собою жалюгідне видовище. Згодом відбулась стабілізація і закріплення християнської моралі як стійкої структури. Фактично, протягом тисячоліття ця структура залишалася стабільною у відповідних межах. З падінням Середньовіччя почався поступовий процес розхитування цієї впорядкованої системи. Виникали різноманітні острови нестабільності і, врешті, у ХІХ - ХХ столітті бачимо остаточну руйнацію порядку, наслідком якої стали вже згадувані у даній статті події. І хоча, звичайно ж, передбачити рух складноорганізованої системи (якою є мораль) неможливо, проте спрогнозувати загальну тенденцію (тенденції) розвитку цілком реально. Наведені факти, на нашу думку, якраз засвідчують початок утворення нової впорядкованої структури суспільної моралі. Причому, враховуючи надшвидкі темпи розвитку цивілізації, можна припустити, що становлення такої структури відбуватиметься значно швидше аніж це мало місце в минулому. Підхоплена динамізмом епохи, мораль, принаймні у своїй формі, відзначатиметься теж не баченим для неї динамізмом (хоча й це, можливо, звучить парадоксально з огляду на її вкоріненість в абсолютах, які прийнято характеризувати як "вічні").

Отож, попри скепсис з яким характеризують моральну ситуацію сьогодення, на нашу думку, з'явились підстави для оптимізму. Спробою довести це і була дана стаття.


Джерела

1. Европейские горожане стали религиознее / http://www.atheism.ru/archive/text/260.phtml

2. Кьелл А. Нордстрем, Йонас Риддерстрале. Бизнес в стиле фанк / http://ariom.ru/litera/2003-html/funki/funki.htm

3. Ліповецки Жиль. Ера порожнечі. Споживання і гедонізм: до постмодерністського суспільства / http://www.ji.lviv.ua/n25texts/lipivecki1.htm


A HAIL TO THE GODS OF CREATION !
A HAIL TO THE KING OF THE WORLD !
A HAIL TO THE METAL INVASION !
A HEAVENLY KINGDOM ON EARTH !