*MESOGAIA*
Imperium Internum
(РОССИЯ - УКРАИНА - БОЛГАРИЯ)


Гнатюк Я.С.
Нова наукова перспектива:
логічний аналіз висловлювань з оцінювальними відношеннями

Зі всієї множини висловлювань - описових, оцінювальних, описово-оцінювальних, нормативних, часових, імперативів, запитань, нісенітних висловлювань тощо - у центрі уваги фахівців із гуманітарних наук знаходяться саме оцінювальні висловлювання. Вони привертають найбільшу увагу через те, що виражають ціннісне ставлення до об’єкта і, таким чином, допомагають з’ясувати відношення між цінністю і об’єктом. Однак зворотнє відношення між об’єктом і цінністю ще не стало предметом спеціального логічного аналізу.

Логічне дослідження відношень між емпіричними або абстрактними об’єктами і цінностями або антицінностями, з одного боку, та висловлювань з оцінювальними відношеннями, які виражають ці відношення, з іншого, є можливим завдяки синтезу аксіологічної концепції філософії історії Г.Ріккерта (1863-1936) [1, с.180], феноменологічної концепції етики Д. фон Гцільдебранда (1889-1977) [2, с.122] та класичної логіки відношень А. де Моргана (1806-1878) і Е.Шрьодера (1841-1902) [3, с.181; 4, с.198]. Результатом такого синтезу, в основі якого лежить інтерпретація принципу віднесення до цінності як висловлювання про відношення, є логічна теорія висловлювань з оцінювальними відношеннями.

Якщо класична логіка відношень аналізує висловлювання із відношеннями або висловлювання про відношення, то некласична логіка оцінювальних відношень покликана аналізувати висловлювання з оцінювальними відношеннями. Висловлюванням з оцінювальними відношеннями називається такий вид простих висловлювань, у яких предикат вказує на таку ознаку як відношення між фактом, що представлений емпіричним або абстрактним об’єктом, і цінністю або антицінністю.

За оцінкою висловлювання з оцінювальними відношеннями поділяються на :

    • висловлювання із ціннісними відношеннями та
    • висловлювання з антиціннісними відношеннями.

Висловлюваннями із ціннісними відношеннями називаються такі висловлювання, у яких предикат представляє ціннісне відношення між фактом і цінністю. Вони, у свою чергу, поділяються на:

    • висловлювання з емпіричними ціннісними відношеннями і
    • висловлювання з абстрактними ціннісними відношеннями.

Висловлюванням з емпіричними ціннісними відношеннями називається висловлювання, у якому предикат представляє ціннісне відношення між емпіричним об’єктом і цінністю. Його формула:

feRa,

де fe - факт, представлений емпіричним об’єктом, тобто об’єктом, який має просторово-часове існування [5, с.43], а - цінність, тобто те, що має значення, R - відношення між ними.

Наприклад, "Держава має значення для нації". У цьому висловлюванні держава як емпіричний об’єкт є цінністю, оскільки має значення для нації, і знаходиться у ціннісному відношенні з іншою цінністю - нацією.

Висловлювання з абстрактними ціннісними відношеннями називається висловлювання, у якому предикат представляє ціннісне відношення між абстрактним об’єктом і цінністю. Його формула:

fаRа,

де fа - факт, представлений абстрактним об’єктом, тобто об’єктом, який не має просторово-часових визначень [6, с.5].

Наприклад, "Істина має значення для науки". В цьому висловлюванні істина як абстрактний об’єкт є цінністю, оскільки має значення для науки і перебуває у ціннісному відношенні з такою цінністю як наука.

Висловлюваннями з антиціннісними відношеннями називаються такі висловлювання у яких предикат представляє антиціннісне відношення між фактом і антицінністю. Вони також поділяються на:

  • висловлювання з емпіричними антиціннісними відношеннями і
  • висловлювання з абстракними антиціннісними відношеннями.

Висловлюванням з емпіричними антиціннісними відношеннями називається висловлювання, у якому предикат представляє антиціннісне відношення між емпіричним об’єктом і антицінністю. Його формула:

feR~a,

де ~a ("не а") – антицінність, тобто те, що має протилежне значення.

Наприклад, "Злочинна подія має значення для утвердження несправедливості". В цьому висловлюванні емпіричний об’єкт - злочинна подія є антицінністю, оскільки має значення для утвердження несправедливості, і знаходиться в антиціннісному відношенні з іншою антицінністю - несправедливістю.

Висловлюванням з абстрактними антиціннісними відношеннями називаються висловлювання, у якому предикат представляє антиціннісне відношення між абстрактним об’єктом та антицінністю. Його формула:

fаR~a.

Наприклад, "Незнання має значення для укорінення зла". У цьому висловлюванні незнання як абстрактний об’єкт є антицінністю, оскільеи має значення для укорінення зла, і перебуває в антиціннісному відношенні з такою антицінністю як зло.

За якістю висловлювання з оцінювальними відношеннями поділяється на:

  • стверджувальні і
  • заперечувальні.

Стверджувальними називаються такі висловлювання з оцінювальними відношеннями, в яких стверджується, що емпіричний або абстрактний об’єкт і цінність або антицінність знаходяться у певному відношенні. Вони поділяються на:

  • стверджувальні висловання із ціннісними відношеннями і
  • стверджувальні висловлювання з антиціннісними відношеннями.

Стверджувальними висловлюваннями із ціннісними відношеннями називаються висловлювання, в яких стверджується, що емпіричний або абстрактний об’єкт і цінність знаходяться у ціннісному відношенні. Вони, у свою чергу, поділяються на:

  • стверджувальні висловлювання з емпіричними ціннісними відношеннями і
  • стверджувальні висловлювання з абстрактними ціннісними відношеннями.

Стверджувальним висловлюванням з емпіричними ціннісними відношеннями називається висловлювання, у якому стверджується, що емпіричний об’єкт і цінність знаходяться у ціннісному відношенні.

Його формула:

feRa.

Наприклад: "Народ з історією має значення для історії державності".

Стверджувальним висловлюванням з абстрактними ціннісними відношеннями називається висловлювання, у якому стверджується, що абстрактний об’єкт і цінність знаходяться у ціннісному відношенні. Його формула:

fаRа.

Наприклад, "Правда має значення для свободи".

Стверджувальними висловлюваннями з антиціннісними відношеннями називаються висловлювання, в яких стверджується, що емпіричний або абстрактний об’єкт та антицінність перебувають в антиціннісному відношенні. Вони поділяються на:

  • стверджувальні висловлювання з емпіричними антиціннісними відношеннями і
  • стверджувальні висловлювання з абстрактними антиціннісними відношеннями.

Стверджувальним висловлюванням з емпіричними антиціннісними відношеннями називаються висловлювання, у якому стверджується, що емпіричний об’єкт і антицінність знаходяться у антиціннісному відношенні.

Його формула:

feR~a.

Наприклад: "Народ без історії має значення для історії бездержавності".

Стверджувальним висловлюванням з абстрактними антиціннісними відношеннями називається висловлюванням, у якому стверджується, що абстрактний об’єкт і антицінність знаходяться в антиціннісному відношенні. Його формула:

fаR~a.

Наприклад, "Неправда має значення для несвободи".

Заперечувальними називаються такі висловлювання з оцінювальними відношеннями, в яких говориться про те, що емпіричний або абстрактний об’єкт і цінність або антицінність не знаходяться у певному відношенні. Вони поділяються на:

  • заперечувальні висловлювання із ціннісними відношеннями і
  • заперечувальні висловлювання з антиціннісними відношеннями.

Заперечувальними висловлюваннями із ціннісними відношеннями називаються висловлювання, в яких заперечується, що емпіричний або абстрактний об’єкт і цінність знаходяться у ціннісному відношенні. Вони поділяються на:

  • заперечувальні висловлювання з емпіричними ціннісними відношеннями і
  • заперечувальні висловлювання з абстрактними ціннісними відношеннями.

Заперечувальним висловлюванням з емпіричними ціннісними відношеннями називається висловлювання, у якому заперечується, що емпіричний об’єкт і цінність знаходяться у ціннісному відношенні. Його формула:

fe ~ Ra,

де ~ R ("не R") - заперечення висловлювання.

Наприклад, "Народ без історії не має значення для історії державності".

Заперечувальним висловлюванням з абстрактними ціннісними відношеннями називається висловлювання, у якому заперечується, що абстрактний об’єкт і цінність знаходяться у ціннісному відношенні. Його формула:

fа ~ Ra.

Наприклад, "Неправда не має значення для свободи".

Заперечувальними висловлюваннями з антиціннісними відношеннями називаються висловлювання, в яких заперечується, що емпіричний або абстрактний об’єкт та антицінність знаходяться в антиціннісному відношенні. Вони поділяються на:

  • заперечувальні висловлювання з емпіричними антиціннісними відношеннями і
  • заперчувальні висловлювання з абстрактними антиціннісними відношеннями.

Заперчувальним висловлюванням з емпіричними антиціннісними відношеннями називається висловлювання, у якомук заперечується, що емпіричний об’єкт та антицінність знаходяться в антиціннісному відношенні.

Його формула:

fе ~ R ~ a.

Наприклад: "Народ з історією не має значення для історії бездержавності".

Заперечувальним висловлюванням з абстрактними антиціннісними висловлюваннями називається висловлювання, в якому заперечується, що абстрактний об’єкт та антицінність знаходиться в антиціннісному відношенні. Його формулаа:

fа ~ R ~ a.

Наприклад, "Правда не має значення для несвободи".

За кількістю висловлювання з оцінювальними відношеннями поділяються на:

  • одинично-одиничні;
  • одинично-загальні;
  • одинично-часткові;
  • загально-загальні;
  • загально-одиничні;
  • загально-часткові;
  • частково-часткові;
  • частково-загальні;
  • частково-одиничні.

Одинично-одиничні називається висловлювання з оцінювальними відношеннями, в якому стверджується або заперечується, що один елемент класу емпіричних або абстрактних об’єктів і один елемент класу цінностей або антицінностей знаходиться або не знаходиться у певному відношенні. Його формули:

fе 1 R a 1,

де fе 1 - один елемент класу емпіричних об’єктів, a 1 - один елемент класу цінностей;

fе 1 R ~ a 1;

fе 1 ~ R a 1;

fе 1 ~ R ~ a 1;

fа 1 R a 1,

де fа 1 - один елемент класу абстрактних об’єктів;

fа 1 R ~ a 1;

fа 1 ~ R a 1;

fа 1 ~ R ~ a 1.

Одинично-загальним називається висловлювання з оцінювальними відношеннями, в якому стверджується або заперечується, що один елемент класу емпіричних або абстрактних об’єктів і всі елементи класу цінностей або антицінностей знаходяться або не знаходяться у певному відношенні. Його формули:

fе 1 R a 3,

де а 3 - всі елементи класу цінностей;

fе 1 R ~ a 3,

де ~ a 3 - всі елементи класу антицінностей;

fе 1 ~ R a 3;

fе 1 ~ R ~ a 3;

fа 1 R a 3,

fа 1 R ~ a 3;

fа 1 ~ R a 3;

fа 1 ~ R ~ a 3.

Одинично-частковим називається висловлювання з оцінювальними відношеннями, в якому стверджується або заперечується, що один елемент класу емпіричних або абстрактних об’єктів і частина елементів класу цінностей або антицінностей знаходяться або не знаходяться у певному відношенні. Його формула:

fе 1 R a 2,

де а 2 - частина елементів класу цінностей;

fе 1 R ~ a 2,

де ~ a 2 - частина елементів класу антицінностей;

fе 1 ~ R a 2;

fе 1 ~ R ~ a 2;

fа 1 R a 2,

fа 1 R ~ a 2;

fа 1 ~ R a 2;

fа 1 ~ R ~ a 2.

Загально-загальним називається висловлювання з оцінювальними відношеннями, в якому стверджується або заперечується, що всі елементи класу емпіричних або абстрактних об’єктів і всі елементи класу цінностей або антицінностей знаходяться або не знаходяться у певному відношенні.

fе 3 R a 3,

де fе 3 - всі елементи класу емпіричних об’єктів;

fе 3 R ~ a 3;

fе 3 ~ R a 3;

fе 3 ~ R ~ a 3;

fа 3 R a 3,

де fа 3 - всі елементи класу абстрактних об’єктів;

fа 3 R ~ a 3;

fа 3 ~ R a 3;

fа 3 ~ R ~ a 3.

Загально-одиничним називається висловлювання з оцінювальними відношеннями, в якому стверджується або заперечується, що всі елементи класу емпіричних або абстрактних об’єктів і один елемент класу цінностей або антицінностей перебувають або не пербувають у певному відношенні. Його формули:

fе 3 R a 1;

fе 3 R ~ a 1;

fе 3 ~ R a 1;

fе 3 ~ R ~ a 1;

fа 3 R a 1;

fа 3 R ~ a 1;

fа 3 ~ R a 1;

fа 3 ~ R ~ a 1.

Загально-частковим називається висловлювання з оцінювальними висловлюваннями, в якому стверджується або заперечується, що всі елементи класу емпіричних або абстрактних об’єктів і частина елементів класу цінностей або антицінностей знаходяться або не знаходяться у певному відношенні. Його формули:

fе 3 R a 2;

fе 3 R ~ a 2;

fе 3 ~ R a 2;

fе 3 ~ R ~ a 2;

fа 3 R a 2;

fа 3 R ~ a 2;

fа 3 ~ R a 2;

fа 3 ~ R ~ a 2.

Частково-частковим називається висловлювання з оцінювальними відношеннями, у якому стверджується або заперечується, що частина елементів класу емпіричних або абстрактних об’єктів і частина елементів класу цінностей або антицінностей знаходяться або не знаходяться у певному відношенні. Його формули:

fе 2 R a 2;

fе 2 R ~ a 2;

fе 2 ~ R a 2;

fе 2 ~ R ~ a 2;

fа 2 R a 2;

fа 2 R ~ a 2;

fа 2 ~ R a 2;

fа 2 ~ R ~ a 2.

Частково-загальним називається висловлювання з оцінювальними відношеннями, в якому стверджується або заперечується, що частина елементів класу емпіричних або абстрактних об’єктів і всі елементи класу цінностей або антицінностей знаходяться або не знаходяться у певному відношенні. Його формули:

fе 2 R a 3;

fе 2 R ~ a 3;

fе 2 ~ R a 3;

fе 2 ~ R ~ a 3;

fа 2 R a 3;

fа 2 R ~ a 3;

fа 2 ~ R a 3;

fа 2 ~ R ~ a 3.

Частково-одиничним називається висловлювання з оцінювальними відношеннями, в якому стверджується або заперечується, що частина елементів класу емпіричних або абстрактних об’єктів і один елемент класу цінностей або антицінностей знаходяться або не знаходяться у певному відношенні. Його формули:

fе 2 R a 1;

fе 2 R ~ a 1;

fе 2 ~ R a 1;

fе 2 ~ R ~ a 1;

fа 2 R a 1;

fа 2 R ~ a 1;

fа 2 ~ R a 1;

fа 2 ~ R ~ a 1.

Приклади одинично-одиничних висловлювань з оцінювальними відношеннями: "Шевченків міф України має значення для України", "Українці як несподівана нація не мають значення для Європи" тощо.

Приклади загально-загальних висловлювань: "Демократія має значення для народу", "Добро не має значення для зла" тощо.

Приклади частково-часткових висловлювань: "Світові релігії мають значення для частини людства", "Деякі ідеї не мають значення для гуманітарних наук".

Таким чином, виявлені і сформульовані за допомогою логічного аналізу формули (схеми, структури) висловлювань з оцінювальними відношеннями, можуть мати широке застосування у практиці гуманітарного мислення. Вони здатні забезпечити процес логічного обгрунтування гуманітарних наук.

  1. Риккерт Г. Философия жизни. - К.: Ника-Центр, 1998. - 512 с.
  2. Гільдебранд Д. Етика. - Львів: Вид-во Українського Католицького Університету, 2002. - 445 с.
  3. Горський Д.П. Логика. - М.: Гос. уч. пед. изд-во Министерства просвещения РСФСР, 1963. - 292 с.
  4. Конверський А.Є. Логіка (традиційна та сучасна). - К.: Центр навч. літ-ри, 2004. - 535 с.
  5. Карамишева Н.В. Логіка. Пізнання. Евристика. - Львів: Астролябія, 2002. - 352 с.
  6. Переверзев В.Н. Логистика: Справочная книга по логике. - М.: Мысль, 1995. - 221 с.

Y.S.Hnatyuk

The new research perspective: logikal analysis of expressions with valuative relations. The expressions with valuative relations have been analysed in the article at first time. The author shows the classification of expressions, exposes specific and logikal possibilitics, grounds the practical meaning for the humanities.



A HAIL TO THE GODS OF CREATION !
A HAIL TO THE KING OF THE WORLD !
A HAIL TO THE METAL INVASION !
A HEAVENLY KINGDOM ON EARTH !

"Freedom Call"