*MESOGAIA-SARMATIA*
Imperium Internum
(РОССИЯ - УКРАИНА - БОЛГАРИЯ - ГЕРМАНИЯ)

ДА ГРЯДЕТ ХЕЛЬГИ АВАТАРА !            A HAIL TO THE FORTHCOMING HELGI AVATAR OF LAST TRUMPETS !            VIVA LA REVOLUTION NATIONAL POPULAR !            DIE NEUE PARTEI DAS GEISTES !              РИМ И СКИФЫ, ТРЕПЕЩИТЕ !    НАСТУПИЛО ВРЕМЯ САРМАТ !       МЫ - ОФИЦЕРЫ ДХАРМЫ !

Святослав ВИШИНСЬКИЙ
DER FLIEGENDE HOLLANDER
або
ПАЛУБАМИ СТАРОЇ ШХУНИ

Vorspiel

Давно минув той легендарний час, коли поважні капітани (у часі тім на нашій шхуні було їх достобіса), сидячи в салоні, статечно потягуючи люльки, розпивали добрий ром і упивались хваленим морським братерством, шлючи хвалу і довгі літа старому цісарю. Матроси ж теє слухали, мели трояндами місток, а по вечорам вправлялись у стрільбі з пістолів. Та сталось лихо: цісар вмер. Знялась війна. Потім скінчилась. Та зі щурами з корабля (на Сушу Обітовану, за щуроловом з Гамельну) втекла і злагода навіки. За вік минувший старе корито, хоч зчервлене та невелике, змінило не одного капітана. Старезні букові борти по швам тріщали в "штормових сорокових", не раз скипали бунти. Та це пройшло – прийшов жаданий штиль, аж тихо так, немов у домовині. А чи надовго? Повітря свіжіє, і бачу я – ворушаться вітрила...

* * *

Пам'ятається, одна Українка, піднімаючись вгору від залізниці, була в захваті від зелених пагорбів старих Чернівців. Та, думається, вона була б ще більш вражена декількома пудами брухту, що, націливши з бушприту на розгубленого інтуриста своє іржаве гарматне дуло, хлібом, сіллю та картеччю стрічає гостя з "недогнившого капіталізму". А збоку, з лівого борту, в траншеях окопавсь десант всесвітньої матроської революції (в окремо взятому кориті тісно). Ще зовсім давно укріпрайон навпроти КПУ був спаплюжений фашистською єрессю "Слава УПА! КПУ до суду" та мілкобуржуазним тризубом. Та злочинні, антидержавні написи, і не менш антидержавний державний герб довго чернівчанам очі не кололи... Горів червоний стяг, бились вікна в комунізм, та герої 45-го і досі сидять в окопах з Марксом у серці і Леніним на устах, поки не здоженуть їх в СоцРаю/(б)У.

Та, шановний госте, полишимо цвинтар і піднімемось вище, до міста. Що? Ви питаєте, як звалась ця вулиця до щуролова? – Жидівська. Верхня й Нижня. Вирісши з турецької криниці, кралась угору, аж поки чолом не вдарилась в Хмельницький шлях – отого Богдана-Сільвера, що жидам та ляхам "червону стрічку" одягав. А то такий надріз навкруги шиї, а потім хваць – і навчиш шинкаря в церкві шапку скидать. Разом зі шкірою. Так, оті пірати за порохом в кишеню не лізли... А нині – вулиця Сагайдачного, – був корсар посполитий, страх бусурман. Аж он по вулиці Богдановій – пам'ятка російської культури: "Хохлы – быки. Русские культура". Це до річниці Переяслава, Богдана б на них...

А це – наша гордість – колиска знань, університет, а вулиця на честь будівника Главки зветься. А там – наша любов до Батьківщини. Ось нате окуляри – за тим москальським скверним словом, закреслене. Так. "Слава Україні!". "Смерть бендерам і націоналістам"? – Так то вороги, інсургенти! Але й ми не з тіста ліплені: ось зверху – "Смерть кацапам!". Так їм, проклятим! А Бандера? То герой наш, у Франкфурті лежить...

Аж онде – пам'ятка історії – "Тузла – наша земля". Та вже коли те писано, бо треба ж справить: "Тузла – наша мілина". А це – інтернат для глухонімих. Ось бачте, і сюди вражий син дістався. То раніш було: "Хохлы – лохи". Та наш бургомістр хоч німий та глухий, а око як в сокола. Отож, кажу, тихцем серед ночі й забілив друге слово. "Я хоч і хахол, але вже точно не лох".

Та ходім, я покажу вам наші зорі – он Івасюк (під пляшкою "Балтики"), а то – Миколайчук блищить, плювками розтертий ("Послушайте! Ведь, если звезды зажигают - значит - это кому-нибудь нужно? Значит - кто-то хочет, чтобы они были? Значит - кто-то называет эти плевочки жемчужиной?"). Та полишмо, он наш світоч – Емінеску стовбичить, швейцар синагоги, вельмишанований співець сусіди нашої – Румунії. Дарма, що нас собаками звеличив, - та зло на ближнього тримать негідно. Прости й тобі проститься, а випалять по лівому борту, то підстав ще й правий. Єдиного Отця діти, то поставим ще й Степана!

Оце ж бо вулиця Франка, аж он – Шевченко, наш Кобзар. Все дивиться на мачту, вслухається, коли побачать землю. Але сигнальник спить, незбуджений, а він – німий, у бронзі стиснуті уста.

Аж ген – собор московський, тут Мазепу, що на піастрах, кленуть щороку єзуїти. А попід шпарять ефіопи, циганська зграя; мов собаки, на землю гадять, гавкають на люд. А на сторожі – вояк з мушкетом, що звоював колись нас іменем першого вождя, та звільнив ім'ям другого; лицем до трюмів – а там сидять щасливі бранці, що їх від світу визволили стражі. А ті державники (що від визволителя звільнили), сини вірні, щороку несуть віночки на могилу України, і дякують, що вже свобідна.

Ми пам'ять вмієм шанувати. А рулів на всіх капітанів вистачить. Чия гавань ширша, там і пристанем, а поки ще – блукаєм...

(smierc@bigmir.net
Червень 2004)

THULE - SARMATIA
The East European Metapolitical Association of New Right International

A HAIL TO THE GODS OF CREATION !
A HAIL TO THE KING OF THE WORLD !
A HAIL TO THE METAL INVASION !
A HEAVENLY KINGDOM ON EARTH !
"Freedom Call"



© Mesogaia-Sarmatia, 2005-2006
goutsoullac@rambler.ru

GROUPS.YAHOO.COM/GROUP/THULE-SARMATIA
WWW.LIVEJOURNAL.COM/COMMUNITY/MESOGAIA-SARMAT
WWW.LIVEJOURNAL.COM/COMMUNITY/UA_NAZIONALISM
Rated by MyTOP

hitua


ГРЯДЕ АВАТАРА ОСТАННІХ СУРМ !
A HAIL TO THE FORTHCOMING HELGI AVATAR OF LAST TRUMPETS !
Das Kriegsgefolge "Die Offiziere des Dharmas"
SCHWARZ FRONT
THE BROTHERHOOD OF BRIGADES OF THE EUROPEAN
RECONQUISTA